Лауреат держпремії в галузі архітектури, архітектор, реставратор, членкіня низьки громадських та ініціативних об‘єднань Катерина Кублицька звернулася до мера Харкова Ігоря Терехова зі своїми застереженнями та міркуваннями щодо майбутньої відбудови нашого міста.
У світлі багатьох заяв міської влади останніх днів про те, що над майбутнім виглядом нашого достатньо зруйнованого російськими обстрілами міста вже працюють архітектори та будівельники, аргументована та виважена позиція Кублицької здалася Харків Times цілком слушною. Ми публікуємо її допис без купюр чи коментарів.
Шановний пане Ігорю Олександровичу!
Щодо бачення майбутнього нашого міста.
Вже декілька днів інформаційний простір буквально гудить від новини, що Норман Роберт Фостер буде приймати участь у відновленні архітектурного Харкова. Серед іншого пролунала сентенція, щодо зміни погляду на багато речей та віднайти єдиний архітектурний ансамбль. Також було зазначено, що необхідно зберегти «родзинку» нашого відомого архітектора Олексія Бекетова. Ще я звернула увагу на такий момент, що у міста вже є розуміння, які квартали необхідно відбудовувати, є розуміння планування міста. Й пролунала сентенція щодо того що зруйновано основні будівлі й є бажання трішки змінити архітектурний образ міста.
Ця заява дуже сколихнула громадськість та фахову спільноту. Викликала як позитивні так й негативні емоції.
Я зі свого боку дуже обережно відношусь до цих сентенцій щодо нашого Міста.
Тож!
Хочу зазначити наступне:
1) Запросити у місто іноземних архітекторів – це добре!
2) Запровадити зміни у місті, виходячи з ситуації, що складувалась та склалась наразі – це добре!
3) Зазначити, що у Харкова є «родзинка» – це добре, але! Збиває з пантелику саме таке формулювання та висвітлення тільки одного архітектора. Харків це місто, яке має достатньо цікаву історію розвитку яка власне й вплинула на формування його архітектурного вигляду. Того якій ідентифікується саме із нашим любим містом! В нас є приклади архітектури бароко, класицизму, індустріальної цегельної архітектури та її вплив на громадську та житлову забудову (ред брік), еклектика та неостилі, модерн (при чому багатьма фахівцями цей модерн ідентифікується саме як Харківський модерн), національний стиль – Український модерн (який з‘явився саме на сході нашої країни й у Харкові в тому числі), конструктивізм (!) – хто не знає наш Держпром та район Задержпром‘є й комплекси будівель житлових та медичних установ, які увійшли до підручників з історії архітектури (світових). Міжвоєнний модернізм та пошукова архітектура цього періоду. Соцреалізм із яскраво вираженими елементами саме українського бароко та українськими культурними кодами. Будівлі другої хвилі модернізму (післявоєнного). Все це також є «родзинками» міста. Його контекст, його душа!
В місті близько 1000 об‘єктів культурної спадщини у тому числі як місцевого значення так й світового.
Харків має статус – офіційно визначений статус історичного міста.
Все це суттєво впливає на формування концепції відновлення та відбудови міста.
Потрібно дуже обережно казати про дещо змінити…
4) Не можна давати одній особі формувати новий облік міста та перебудову. Це дуже серйозний та складний міждисциплінарний процес.
Наразі в нас дійсно унікальний шанс перепрограмувати місто – заміксувати старовинне та новітнє й технологічне, зробити доступне й безпечне. Комерційно успішне. Це мрія нас всіх!
Проте цій процес повинен йти за дещо визначеним сценарієм. Шляхом досліджень – фахових міждисциплінарних (економісти, маркетологи, соціологи, культурологи, екологи, інженери, мнс та оборона, архітектори, урбаністи, реставратори, охорона здоров‘я). Після влаштування черги круглих слів для обговорення потреб громади, бізнесу, муніципалітету. І тільки на цьому етапі в нас з‘являється бачення відновленого й міста що відбудовується. Створюється завдання на поєктування. А далі… нам потрібне професійне різноманіття: запрошені іноземні архітектори, запрошені місцеві архітектори, оголошення архітектурних конкурсів (міжнародний та внутрішніх). Все це значно й позитивно вплине на якість продукту, який будуть демонстратувати фахівці.
5) Сентенція про зруйновані основні будівлі – переважна більшість основних будівель (адміністративні) є пам‘ятками архітектури. Вони у тому числі є тими самими родзинками, які формують наше всіма улюблене місто. Їх можна модернізувати, проте це все одно повинна бути реставрація.
Прошу зрозуміти мене правильно – я за нове, місто повинне розвиватись й міксуватись. Проте ми повинні зберегти наш спадок! Це наш генетичний код! Й якщо ми почнемо змінювати, зносити, забувати – то ворогу вдалось почате. Знищення нашої спадщини – це також частина геноциду нашого народу, й відновлення (саме відновлення) це політичний хід та демонстрація міцного зв‘язку поколінь! Це будували наші батьки, діди прадіти й так далі! Це вкрай важливо! Це формує нас, як жителів нашого міста – самого гарного міста у світі (ми ж всі це визнаємо?) Харків тече в наших жилах й ми впізнаємо друг друга по всьому світу!
6) Центральний історичний ареал. В міста складна історія з поводженням із цією територією. Багато питань та скандалів було перед війною. Зараз з‘явився шанс зробити все як найкраще й правильно. При чому правильно із точки зору поваги до міста у історичному контексті. Контексті спадку – це те, що нам дісталось від пращурів й те, що ми повинні зберегти та передати нащадкам. Це відчуття гордості за те що це наше чарівне місто.
7) Новий архітектурний облік. Крута ідея! Потребує деякого коригування – не варто казати про єдиний архітектурний ансамбль. Це може завести нас в стилевий диктат та приведе до тупика. В різноманітті наша сила та гармонія. Повинна бути система меж за які не можна буде виходити й свобода стиля. Природа різноманітна та гармонічна – такими станемо й ми. Такий підхід буде цікавий й інвесторам.
Й на завершення.
Щодо обговорень, круглих столів, збору стейкхолдерів, фахівців – готові допомогти. Й гадаю вся фахова спільнота готова допомогти. У всіх нас є міцні професійні зв‘язки у різних царинах, як в країні так і на заході – ми всі готові допомогти та організувати й обговорення та дослідження.
Наразі багато крутих фахівців-харків‘ян у місті зі своїх сховищ вже розмірковують та аналізують, що й як. Багато крутих фахівців-харків‘ян по світу так само розмірковують та аналізують. Й всі вони готові! Готові працювати на наше майбутнє. Готові створювати фахові групи у складі місцевих та іноземних фахівців.
Тож, пане голово, давайте працювати разом, як Ви зазначали потягом всієї цієї війни у своїх щоденних зверненнях: «Мы вместе! Мы Харьковчане!»
Давайте вже зараз підготуємо підгрунтя для майбутньої великої роботи із відбудови та відновлення нашого любого міста й з радістю будемо зустрічати іноземних та наших архітекторів.
З повагою, Катерина
Як повідомляв Харків Times, міська влада Харкова заявила, що легенда британської та світової архітектури, лауреат Імператорської та Притцкеровської премій Норман Роберт Фостер «погодився допомогти» відбудовувати наше місто.
