В Олексїївській колонії (№ 25, Харків) після зміни керівництва на початку 2020 року припинилися побиття ув’язнених та інші тяжкі форми жорстокого поводження з боку працівників колонії та “днювальних”. При цьому в установі залишилася широко поширена практика здійснення психологічного тиску на ув’язнених (наприклад, для запобігання поданню ними скарг до зовнішніх органів), а також загальна атмосфера страху.
Про це Харків Times дізнався з доповіді Уряду України Європейського Комітету із запобігання катуванням та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню. Делегація Комітету відвідала Україну 4 – 13 серпня 2020 року.
У колонії делегація отримала ряд достовірних тверджень про фізичне жорстоке поводження з боку працівників в’язниці у 2019 році, яке полягало в ударах руками, ногами та гумовими кийками, переважно стосовно ув’язнених, які відмовлялися прибирати приміщення (або виконувати інші завдання адміністрації) або після непокірної поведінки. Це жорстоке поводження переважно мало місце в кабінетах оперативних офіцерів, іноді за допомогою так званих “чергових ув’язнених”, які були призначені для допомоги персоналу та отримували завдання щодо контролю за іншими ув’язненими. У деяких випадках воно було настільки тяжким, що могло вважатися катуванням (наприклад, сильне побиття, нанесення опіків на сідниці, придушення поліетиленовим пакунком, тощо). Крім того, делегація отримала твердження про зроблені працівниками загрози фізичним насильством (у тому числі загрози зґвалтування кийком).
“Деякі з опитаних ув’язнених дали детальні та послідовні описи тяжкого фізичного жорстокого поводження, якого вони, за власними словами, зазнали наприкінці 2019 року”, – зазначається у документі.
Так, один ув’язнений стверджував, що наприкінці листопаду 2019 року його вивели з камери дисциплінарного покарання (куди він був поміщений через відмову виконати накази персоналу) та відвели до адміністративної будівлі, де він зазнав ударів ногами, ударів кийком по підошвах ніг, придушення поліетиленовим пакетом та “водний спорт” від декількох працівників. У подальшому, за його словами, його роздягли, йому зав’язали очі і його прив’язали догори обличчям до металевого ліжка в одній з кімнат, обв’язавши мотузкою по усьому тілу. Ув’язнений стверджував, що залишався у такій позі упродовж шести діб, протягом яких був змушений мочитися та випорожнюватися на матрац. При обстеженні лікарем-криміналістом, який був учасником делегації, цей ув’язнений продемонстрував великі ділянки червонуватої та червоно-коричневої пігментації шкіри на обох сідницях і задніх областях обох стегон; і шрами на задній області верхньої частини лівої ноги та на задній області верхньої та нижньої частини правої ноги, а також на внутрішніх областях нижніх частин обох ніг. “Помічені ділянки пігментації шкіри на сідницях та стегнах ув’язненого (які можна було класифікувати як пізні наслідки пошкодження шкіри вологою) та шрами на нижніх частинах ніг відповідали твердженням про довгий контакт з екскрементами та тривалу фіксацію мотузкою.
Крім того, делегація отримала твердження про те, що декілька інших ув’язнених у колонії № 25 були покарані аналогічним чином у зв’язку з невиконанням наказів персоналу. Делегація мала можливість ознайомитися з матеріалами розслідування стосовно кримінальних проваджень, порушених у результаті скарги, поданої одним з цих ув’язнених, яка містила звіт судово-медичної експертизи з медичними висновками, аналогічними висновкам, наведеним вище – такі, як висновок про пігментацію шкіри на обох стегнах.
Інший опитаний делегацією ув’язнений стверджував, що у грудні 2019 року його відвели до кімнати в адміністративній будівлі, де його роздягли догола, а його руки та ноги зв’язали клейкою стрічкою. На його голову вдягли поліетиленовий пакет з мокрим рушником, що призвело до відчуття задушення. Ув’язнений стверджував, що після цього його били руками й ногами декілька офіцерів та “днювальних”, які нібито також нанесли опіки на його сідниці підпаленою газетою. Він також стверджував, що протягом іншого випадку його зґвалтували кийком. Протягом обстеження лікарем-криміналістом, який був учасником делегації, цей ув’язнений продемонстрував ділянку поверхневих рубців розміром приблизно 4,2 на 1,7 сантиметрів на нижній частині правої сідниці та задній частині правої ділянки правого стегна, що відповідало опіку другого ступеня, який загоївся.
“У тому, що стосується 2020 року, делегація майже не отримала тверджень про фізичне жорстоке поводження працівників колонії № 25. Видається, що зі зміною керівництва в’язниці на початку 2020 року мало місце значне поліпшення поводження з ув’язненими. Багато з допитаних делегацією ув’язнених стверджували, що рутинні побиття та інші тяжкі форми жорстокого поводження з боку працівників колонії (і “днювальних”) зупинилися з прибуттям нового керівництва, та звернули увагу на значні зміни у поводженні персоналу з ними. При цьому в установі залишилася на місці широко поширена практика здійснення психологічного тиску на ув’язнених (наприклад, для запобігання поданню ними скарг до зовнішніх органів), а також загальна атмосфера страху, хоча вона значно зменшилася у порівнянні з ситуацією, яку Комітет помітив у 2016 році”, – йдеться у доповіді.
Єдиний відносно нещодавній епізод насильства у колонії № 25 стосувався застосування надмірної сили членами групи спеціального призначення (яку нібито викликали в установу в контексті широкомасштабного обшуку) рано вранці 8 січня 2020 року. Відповідно до отриманих делегацією описів, члени групи, які носили повне захисне обладнання та балаклави, вивели декількох ув’язнених з жилих приміщень, наділи на них кайданки та змусили їх лягти на підлогу, після чого били їх ногами та/або кийками (у тому числі по голові). “На момент візиту тривало кримінальне розслідування тверджень про застосування надмірної сили членами групи спеціального призначення”, – йдеться у документі. Деякі з допитаних делегацією ув’язнених стверджували, що заявлена мета згаданого вище втручання полягала в покаранні тих, хто скаржився зовнішнім органам на жорстоке поводження та інші незаконні практики в установах.
Виправна колонія № 25 у Харкові – установа середнього рівня безпеки для засуджених повнолітніх чоловіків, мала офіційну місткість у 1112 місць (відповідно до норми у 4 кв. м. житлового простору для одного ув’язненого) і вміщувала на момент візиту 796 ув’язнених.
Як повідомляв Харків Times, Управління Державної кримінально-виконавчої служби України повідомило, що у державній установі “Олексіївська виправна колонія (№ 25)” 8 січня підчас загального обшуку стався бунт ув’язнених. Згідно з повідомленням, “до окремих засуджених було застосовано фізичну силу та спеціальні засоби – кайданки”. У колонії запроваджено режим особливих умов, під час якого посилюється охорона, нагляд за засудженими, здійснюються інші додаткові режимні заходи.
Юристи Харківської правозахисної групи та помічники народних депутатів протягом дня 9 січня не могли потрапити на територію Олексіївської колонії №25 у Харкові. Адвокати ХПГ приїздили до колонії 2 і 3 січня та зафіксували чимало свідчень засуджених про тортури і нелюдське поводження – зґвалтування, постійні побиття, понаднормову і безоплатну виснажливу працю.
Офіс Омбудсмена України повідомив, що до 22-х засуджених були застосовані гумові кийки та кайданки.
