Навіщо Харківській міськраді міжфракційне об’єднання?

Фото: newsroom.kh.ua

У Харківській     міській раді створюється нове міжфракційне об’єднання, яке, на думку мера Ігоря Терехова, повинно об’єднати всіх депутатів «незалежно від партійної приналежності і політичних уподобань» під однією назвою – «Незламні».

Про це Харків Times дізнався з виступу Терехова на останній сесії міськради, яка пройшла 22 листопада, та його допису в Telegram.

«Шановні харківʼяни! На сьогоднішній сесії я запропонував усім депутатам, незалежно від партійної приналежності і політичних уподобань, приєднатися до нового депутатського обʼєднання «Незламні». Адже, як показала війна, тільки разом нам під силу змінити майбутнє міста і відновити Харків. Тільки від ступеня нашої згуртованості залежить щасливе життя кожного мешканця. Тільки незламним монолітом ми здобудемо Перемогу і повернемо наших людей додому!» – написав Терехов.

У зв’язку із цим виникає ціла низка питань.

По-перше, й досі достеменно невідомо, скільки депутатів міськради зараз постійно перебувають саме у Харкові – адже сесії проводяться у режимі онлайн, і цілком ймовірно, що частина харківських обранців бере у них участь з більш безпечних регіонів країни, а то й з-за її кордонів. Вони – також «незламні»?

По-друге, чи можемо ми вважати «незламними» 19 депутатів міськради, які отримали свої мандати по списках нині забороненої партії ОПЗЖ, що безумовно була й залишається серед винуватців як усієї українсько-російської війни, так і повномасштабного вторгнення рф у лютому 2022 року? Ми зараз говоримо про колективну відповідальність росіян за цю війну – і це справедливо. Але хіба не лежить така само відповідальність і на членах проросійської партії? І чи позбавляє тієї відповідальності розпуск фракції у травні 2022 року та створення її колишніми членами депутатської групи «Відновлення України»? Вже не кажучи про депутатів Нев’ядомського та Родзинського, які й у травні минулого року намагалися зберігати вірність ОПЗЖ, заперечуючи наявність серед її членів «тих, хто підтримує агресію» та підкреслюючи якраз відсутність тієї самої колективної відповідальності. Те ж саме стосується й «нині покійної» фракції партії шарія, яка просто тихо зникла через брак достатньої кількості депутатів. А хіба й у Блоці Кернеса бракувало відверто проросійськи налаштованих депутатів?

У харківців хороша пам’ять. Ще, мабуть, ніхто не забув, що із засудженням російської агресії міськрада виступила лише 11 травня, коли у Харкові вже були зруйновані російськими ракетами і будівля ХОВА, і СБУ, і Палац Праці й Північна Салтівка. І чи не проросійські депутати у міськраді так гальмували засудження агресії? А тепер і вони зватимуться «незламними», «незалежно від партійної приналежності і політичних уподобань»?

Власне поняття «міжфракційне об’єднання» в українській політиці й виникло для декларування об’єднання депутатів різних фракцій навколо якоїсь ідеї, обстоювання спільних цінностей, за регіональною ознакою тощо. Але досі це було поняття з лексикону Верховної Ради. Навіщо «міжфракційно об’єднувати» депутатів міськради, які й без об’єднання мають, сподіваємось, одну спільну ціль – нормалізацію життя прифронтової громади в умовах війни. Чи не вбачаємо ми у цьому загальному об’єднанні під красивим гаслом спроби знівелювати якраз декларовані у минулому політичні розбіжності харківського депутатського корпусу? Тобто «війна все спише»?

Звісно, можна побачити у цьому новостворенні й певні амбіції щодо майбутніх виборів. Очевидно, що нинішньому меру давно вже тісно в тіні мера колишнього. Терехов досить швидко позбавився найбільш одіозних співробітників покійного Геннадія Кернеса, відхрестився від найбільш «зашкварних» його проєктів, ще під час своєї передвиборчої почав загравати з частиною міських активістів. Він ретельно працював над тим, щоб, приміром, Харківський зоопарк зафіксувався у народній свідомості як його власна заслуга, висунув виграшне гасло «місто без околиць» і пообіцяв Харкову «Зелений каркас» (із цим, правда, не складається, здається минуле таки дотяглося до мера й передвиборчі обіцянки дещо хитаються). Але харківський політікум – це досить обмежене й досить вузьке коло, навіть «слугам народу» не вдалося вивести на місцеву орбіту якусь значну кількість нових облич – довелося роздавати (або продавати) «франшизу» вже відомим. Інших депутатів у Харкова для Терехова поки що немає. А значить, доведеться їх по-новому називати, то чому б не «незламними»?

Тобто широке міжфракційне об’єднання цілком може стати зародком нової партії. А оскільки харківська, та й взагалі українська політика, на жаль, продовжує залишатися зібранням «клубів по інтересах», минулі політичні уподобання насправді мало кого хвилюють. Є впевненість, що красива назва, красиві гасла на білбордах та постійні нагадування імені «першого лиця» цілком успішно прикриють і нещодавнє членство, і нещодавні погляди.

Нам конче потрібна Перемога. Нам конче потрібна зброя для Перемоги. А ще нам конче потрібні справжні політичні партії з дійсно новими обличчями та дійсно українськими ідеями. І якщо Україна терміново не почне думати саме про це, наша Перемога може стати пірровою.

Як повідомляв Харків Times, з 11 партій, які балотувалися до Харківської міської ради на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року, майже половина не змогла подолати прохідний бар’єр. Набрати необхідну кількість голосів змогли представники шести політичних сил: Блок Кернеса – Успішний Харків, ОПЗЖ, Європейська солідарність, Слуга народу та партія шарія. У Харківській області проголосували трохи більше 32% виборців.

Харківська міська рада на своїй XI позачерговій сесії 8 скликання, яка відбулася 11 травня, у дистанційному режимі, прийняла звернення до Президента України, Верховної Ради, Кабінету міністрів та харків’ян, у якому засудила російську агресію, висловила впевненість у перемозі України та готовність докласти до цього «всіх можливих і неможливих зусиль».

Тоді ж своє існування припинили фракції ОПЗЖ та партії шарія у Харківській міській раді. Більшість членів фракції ОПЗЖ створили нове депутатське об’єднання, а депутати Нев’ядомський та Родзинській не увійшли до нього. Фракція партії шарія зникла тихо – через брак членів.

На останній сесії Харківської міськради, що пройшла позавчора, серед інших питань депутати розглянули й рішення про надання в оренду ТОВ «Європартнер компані» земельної ділянки площею 2,7 гектара по провулку Шевченківському, 50 для будівництва житлового комплексу. Це будівництво в Журавлівському гідропарку вже було у 2021 році заборонено судом, а мер Терехов особисто обіцяв харківцям, що на Журавлівці не буде жодного будівництва.