Місто просить переселенців залишити модульне містечко

Фото: city.kharkov.ua

Модульне містечко, в якому проживають сьогодні 302 переселенця із зони війни на Донбасі, не переживе наступну зиму. Влада просить мешканців містечка залишити його.

Про це Харків Times дізнався на зустрічі з заступником мера Харкова з питань охорони здоров’я та захисту населення Світланою Горбуновою-Рубан, що відбулася сьогодні, 12 липня.

За її словами, із січня 2015 року, коли за сприяння уряду Німеччини було відкрите тимчасове модульне містечко, через нього пройшли 800 осіб. Об’єкт був задуманий як тимчасове житло для переселенців із зони АТО, тому договір із мешканцями містечка укладали лише на півроку. Пізніше сім’ї, які вирішили свої побутові проблеми, виїжджали, натомість у містечку селили нових мешканців. Тим, кому нікуди було виїжджати, місто йшло назустріч та подовжувало договір. Сьогодні тут проживають 302 людини, серед них 130 дітей, 33 пенсіонера, 17 багатодітних сімей, а також люди з інвалідністю.

Як повідомила Горбунова-Рубан, гарантія на німецькі конструкції закінчилася ще у липні 2017 року, і сьогодні технічний стан приміщень не тільки не придатний, але й небезпечний для проживання.

“Ми вважаємо своїм обов’язком пояснити мешканцям, що технічний стан містечка сьогодні не сприяє комфортному проживанню людей і викликає певні ризики, якщо ми в такому стані увійдемо в зиму. З великим ризиком ми пережили минулу зиму і побачили, що відбувається з цими приміщеннями. На стінах модулів накопичується конденсат, оскільки забезпечити ці приміщення повноцінної вентиляцією не представляється можливим. Конденсат утворюється на стиках цих модулів і перетворюється на бурульки, а коли їх збиваєш, у приміщення надходить вода. З огляду на те, що там повністю електричне забезпечення, ця вода потрапляє на дроти. І в містечку вже були замикання й загоряння бойлерів”, – розповіла чиновниця.

“Наші фахівці самостійно обстежили містечко, також ми запросили проектну організацію, яка на наступному тижні дасть технічний висновок про стан модулів. Але можу сказати, що подальша експлуатація цих металоконструкцій неможлива. Там все знаходиться на електрообладнанні, і наразі час через підтікання води відбуваються замикання й можливі загоряння “, – підтримав заступника мера й директор КП “Харківспецбуд”, яке обслуговує містечко, Богдан Долина.

У більшості сімей у містечку договір на перебування в ньому закінчується 30 серпня. Людям пояснили, що стан модулів призводить до ризиків. За словами міських чиновників, з 11-ти пральних машин, що спочатку були в містечку, на сьогодні працює одна, а ще одну подарували волонтери. Виходять з ладу бойлери, що гріють воду для опалення. Стан житлових будиночків призводить до підвищення захворювань серед дітей.

Відповідаючи на питання Харків Times, Горбунова-Рубан заявила, що місто з 2014 року так і не отримало ніякої допомоги від держави у прийомі переселенців.

“За великим рахунком, ми всі чекали якихось державних програм – з будівництва соціального житла, по будівництву якихось гуртожитків. Але ми так і не дочекалися такої реакції на переселенців з Луганської та Донецької областей. Харків дуже швидко стрепенувся, дуже швидко мобілізувався, коли у травні 2014 хлинув потік біженців. Але ми отримали перший нормативний акт, що стосується переселенців, у жовтні, а до жовтня ми жили на свій розсуд. І до сьогоднішнього дня – ніяких програм “, – стверджує заступник мера.

Не компенсує держава й витрати на медичне обслуговування вимушених переселенців. За її словами, з аналогічними проблемами зіткнулися і влада Запоріжжя, в якому також діє модульне містечко.

Горбунова-Рубан підкреслила, що примусово виселяти з аварійного містечка ніхто нікого не має наміру, як не має наміру влада й відключати електрику мешканцям, які залишаться у будинках, хоча і розуміють, що в разі будь-якої надзвичайної ситуації відповідальність ляже і на місто.

“Ми однаково відповідаємо за все, що там буде відбуватися, подобається нам це чи не подобається”, – підкреслила чиновниця.

Літнім жителям містечка, включаючи тих, у кого є сім’ї, в якості виходу пропонують переїхати до державного інтернатного закладу, розташованого на території міста, де є всі необхідні умови для проживання: харчування, одяг і медичне обслуговування.

“До сих пір ні від одного з мешканців містечка сигналу про те, що хтось виявив бажання переселитися до інтернату, ми не отримали. Що стосується людей з інвалідністю, вони теж можуть оселитися в інтернатних установах, там є всі необхідні для цього умови. Наші пропозиції ніхто не прийняв. Люди кажуть, що, мовляв, ми напишемо розписку й самі зробимо ремонт, тільки дайте нам жити в модульному містечку. Але ми зобов’язані їх інформувати і мотивувати до того, щоб вони прийняли рішення, які будуть комфортні для них та їх же дітей “, – каже чиновниця.

Держава мовчить. А в Харкові у сім’ях переселенців за минулі роки вже народилися півтори тисячі дітей. Більше чотирьох тисяч вагітних жінок-переселенок чекають на появу немовлят.

Як раніше повідомляв ХарківTimes, в листопаді 2018 року 12 сімей переселенців отримали квартири у відновленій будівлі лабораторного корпусу дослідної станції сільгоспінституту в Красноградському районі області.