Всього місяці вистачило екс-нардепу Михайлу Добкіну та його команді, щоб обвалити рейтинг політика більш ніж удвічі.
Про це Харків Times дізнався з даних соцдосліджень.
За результатами соцдослідження, проведеного USP 28 березня, за Добкіна були готові голосувати 35,05% опитаних виборців. За даними ж дослідження, проведеного SOCIS 29 квітня – 4 травня, підтримка політика серед виборців знизилася до 16,6%.
У той же час, Терехов, який поступався Добкіну наприкінці березня, став лідером рейтингу – зараз він випереджає Добкіна майже в півтора рази з рейтингом 31,1%. Можливо, це пов’язано з тим, що Добкін вже на старті позиціонував себе виключно як політика, в той час як Терехов уникав політичних заяв і позиціонував себе як мера-господарника – він говорив майже виключно про своє бачення шляхів вирішення міських проблем. Не виправдалися і надії опонентів Терехова, що він не буде переконливою фігурою на посаді в.о. мера після смерті Геннадія Кернеса. За даними дослідження SOCIS, 48% харків’ян позитивно оцінюють діяльність Терехова, а 41,1% вважають, що події в Харкові розвиваються в правильному напрямку (при 24%, які не визначилися). На цьому тлі спроби Добкіна збільшити електоральну підтримку критикою міської влади виглядають вкрай безпорадними.
Такий стрімкий обвал рейтингу Добкіна на тлі його високої впізнаваності й активного передвиборчого піару – це, без сумніву, “заслуга” самого політика і його політтехнологів. Мабуть, відчувши, що його традиційна риторика не дає очікуваних результатів, Добкін раптово різко змінив курс і спробував набрати відсутні “бали” за рахунок ну зовсім не його національно-патріотичного електорату. 4 травня в ефірі телепрограми “Хард з Влащенко” Добкін зажадав звільнення з-під варти музиканта і волонтера, в минулому сержанта Сил спеціальних операцій Андрія Антоненко (Riffmaster), підозрюваного в убивстві журналіста Павла Шеремета. Особливий комізм цієй заяві додало те, що Антоненко вже кілька днів був на свободі: Шевченківський суд Києва 30 квітня змінив йому запобіжний захід із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з носінням електронного браслета. Втім, не дивно, що Добкін виявився “не в темі”. Дивно, що він не читав в дитинстві “Трьох мушкетерів” Олександра Дюма. А якщо читав, то напевно випустив з уваги відповідь д’Артаньяна кардиналу Рішельє, який покликав його до себе на службу: “Мене погано прийняли б тут і на мене погано подивилися б там”. Схоже, Добкін потрапив саме в таке становище. До того ж, його колишні прихильники стверджують, що у своїй передвиборчій компанії, яка фактично вже набирає обертів, Добкін зробив ставку на агітаторів з націонал-патріотичного табору. “Політтехнолог Володимир Єгоров, якого найняла нова команда Добкіна, дуже виразний і послідовний у питаннях українізації країни, русофобства і ватаненависництва. Все це на тлі розвалу старої команди Михайла, люди якої були з ним з самого початку його політичної кар’єри та в найважчі для нього часи “, – написав у своєму блозі на сайті з промовистою назвою “Антифашист” прихильник Добкіна Олег Новіков.
Очевидно, що з динамікою рейтингу, що намітилася, Добкін ризикує взагалі не потрапити до другого туру. І схоже, це починає розуміти не тільки він сам, але близькі до нього політичні партії – жодна з них не висловила готовність висунути Добкіна на пост мера. 9 травня Добкін заявив, що йде в мери самовисуванцем. До речі, для своєї заяви він вибрав, м’яко кажучи, не найбільш вдалий час і місце – він зробив її на Меморіалі Слави в той час, коли тисячі харків’ян прийшли туди вшанувати пам’ять загиблих у Другій світовій. Мабуть, Михайлу Марковичу не до того: не упускати ж випадок попіаритися. До речі, приблизно в цей же час по соцмережах почав розганятися ролик, в якому він самотньо блукає по площі Свободи і Меморіалу Слави і нудно міркує про те, що в минулі роки в Харкові святкували Перемогу, а тепер немає, але коли він стане мером – він , зрозуміло, поверне свято харків’янам. Незручно якось вийшло …
Терехов, навпаки 9 травня діяв дуже впевнено. Програма заходів до Дня Перемоги навіть перевершувала торішню. Вперше за останні роки День Перемоги в Харкові пройшов без провокацій і політичних конфліктів. Терехов ясно показав здатність контролювати ситуацію в місті. Крім того, урочисті заходи засвідчили, зокрема, єдність регіональної еліти. На церемонії покладання квітів до Меморіалу Терехов очолював урочисту ходу разом з владикою Онуфрієм, ветеранами та представниками міського керівництва.
