Український політв’язень Сергій Літвінов, засуджений у Росії за сфабрикованими звинуваченнями, п’ять місяців відбуває покарання в Україні.
Про це Харків Times дізнався із повідомлення Громадського.
Телебачення Громадське знайшло Сергія Літвінова в колонії у Харкові.
Як сказав сам політв’язень — він відбуває тут покарання із 1 березня 2019 року. Цю саму інформацію підтвердило Громадському керівництво Диканівської колонії №12.
Стаття, за якою він відбуває покарання та сама, за якою його засудили в Росії — розбій.
У Росії він пробув у в’язниці 5 років. Керівництво Диканівської колонії підтвердило, що йому залишилося ще 3,5 роки відсидіти тут.
На запитання Громадського, як він потрапив в Україну, Літвінов відповів: «Я сам не розумію, що тут роблю, мене депортували на Батьківщину з Магадана. В Магадані в суді мені сказали, що Україна погодилась, аби я відбував термін вдома, але Україна не могла такого сказати. Привезли мене в Старобільськ в СІЗО, засідання Біловодський суд (районний суд у луганській області — ред.) проводив без мене, і суд вже мене відправив сюди у виправну колонію».
Він додав, що написав лист з проханням помилування президенту України Володимиру Зеленському. Керівництво колонії підтвердило, що документи на помилування сьогодні, 27 червня, направили в Київ.
Уродженця села Комишне Луганської області Сергія Літвінова затримали влітку 2014 року в Ростові-на-Дону, коли він там лікувався — у нього було запалення щелепи, а лікарня в Станиці тоді була захоплена бойовиками самоназваної «ЛНР».
Росіяни його звинуватили в тому, що він у складі українського батальйону «Дніпро-1» «вбивав мирних мешканців в селах Луганщини».
Йому загрожувало 25 років ув’язнення. Але адвокат Віктор Паршутікін зміг домогтись зміни статті на «розбій», довівши, що жертв з такими прізвищами, які були в матеріалах справи і яких нібито вбив Літвінов, не існувало в принципі. Так само як і батальйон «Дніпро-1» ніколи не воював у Луганській області.
Урешті суд Ростова визнав його винним у тому, що він нібито вкрав для потреб батальйону два автомобілі. На суді ж був підставний потерпілий, чиї автомобілі нібито пропали.
«Я ніколи не бачив цього чоловіка, і ніколи нічого не крав, я простий колгоспник», — каже Літвінов.
Також адвокат Паршуткін довів, що Літвінова катували на допитах, і при затриманні.
«Мене підв’язували на дерево, пускали по мені струм, стріляли між ніг, я втрачав свідомість, вони себе називали людьми Захарченка (ексголови так званої «ДНР»)», — розповів він Громадському.
Але суд Ростова визнав Літвінова винним в розбої і засудив до 8,6 років ув’язнення. У 2016 його етапом переправили в колонію Магадана.
«Мені писали листи Клімкін (міністр закордонних справ — ред.), Чернишов (міністр з питань тимчасово окупованих територій — ред.), діти з України писали — каже Літвінов. А тут ви до мене перші приїхали, і ще мій адвокат приїжджає».
У червні 2016-го Літвінов навіть передав через адвоката заяву з вимогою від Росії офіційних вибачень за незаконне кримінальне переслідування. І Генпрокуратура РФ вибачилась перед засудженим українцем.
Літвінов телефонує з колонії раз в тиждень рідним. Вони не в змозі через фінансову скруту приїжджати до нього з передачами.
«Мені потрібна і їжа, і одяг, і взуття, і сигарети, засоби гігієни, білизна, ви ж передасте це туди в Київ?».
Заступник міністра юстиції Сергій Пєтухов, котрий відповідає за екстрадицію підтвердив Громадському, що йому відомо про цю ситуацію. «В цій ситуації я, на жаль, не можу давати коментар телефоном, це може офіційно через запит прокоментувати лише міністерство».
Громадське надіслало офіційний запит в Мін’юст і чекає відповіді.
