Чотири роки без відповіді: підозрювані в теракті провину не визнають

Фото: Александр Садовой

22 лютого 2015 року під час мирного маршу в Харкові підірвали вибуховий пристрій – загинули чотири людини. Підозрювані в організації теракту досі перебувають під судом, який поки не надав оцінку їхнім діям. За чотири роки близько 30 засідань було зірвано і понад 100 відбулися, каже Віта Дубовик, прес-секретар прокурора Харківської області. За її словами, в новому розгляді, яке стартувало в квітні 2017-го, половина засідань не відбулися через хворобу обвинувачених.

Колону прикрила “Газель”

Ще до проведення мирного маршу до його організації було чимало запитань. У той день, до річниці Євромайдану, в Харкові проводилося відразу два масштабних заходи – віче біля пам’ятника Шевченку за підтримки влади і марш, який організували активісти. Їхня ініціатива була абсолютно зрозуміла. Саме в Палаці спорту в лютому 2014 го пройшов форум сепаратистів, який міг призвести до розколу України і масштабної окупації південного сходу країни.

У 2015-му спецслужби попереджали – відкрите вшанування подій на тому маршруті небезпечно. У Харківській області в той час ДРГ відчували себе більш ніж привільно: повідомлення про спроби підривів залізничних колій, військкоматів, газосховищ звучали щотижня. Вже відбувся вибух в пабі “Стіна”, де постраждали дев’ять осіб.

З іншого боку, активісти відзначали: сили правоохоронців максимально стягнули на віче в саду Шевченка, через це маршрут ходи був недостатньо перевірений. Вибуховий пристрій, який привели в дію з мобільного, заклали вночі. Вранці його не виявили – марш розпочався.

Вибух прогримів, коли колона підходила до Палацу спорту. На місці і пізніше в лікарні від отриманих травм загинули 15-річний Данило Дідик, 18-річний Микола Мельничук, співробітник поліції Вадим Рибальченко і співкоординатор харківського євромайдан Ігор Толмачов. Ще 11 людей отримали поранення. При цьому жертв могло бути більше – колону прикрила “Газель”, яка їхала повз.

Маніпулюють правом на медичну допомогу

Підозрюваних – Володимира Дворнікова, Віктора Тетюцкого та Сергія Башликова – затримали оперативно, по гарячих слідах, вже у квітні почався суд. Але справа досі до кінця не розглянуто. Підозрювані не тільки не визнають свою провину, але і говорять, що їх призначили терористами, незважаючи на докази, в тому числі дані мобільних операторів і технічні експертизи.

Незалежні спостерігачі відзначають: підозрювані не виглядають як випадкові жертви. Вони маніпулюють своїм правом на медичну допомогу, викликають швидку в будь-який момент до суду, не дають свідчень, вдають, що не розуміють українську мову, не приховують прихильності до “русского мира”.

“За час судового слухання було виявлено два десятка системних порушень. З одного боку, це процедурні питання до термінів доставки підсудних або до організації процесу, наприклад, відсутність тих же вогнегасників. З іншого боку, мова йде про явні спроби затягнути процес або представити його як несправедливий по відношенню до обвинувачених. Наприклад, у Башликова під час засідань неодноразово фіксували несподівано високий тиск, через що переносили розгляд, – каже спостерігач ГО “Справедливий суд” Валентина Ногіна. – Цьому виникає питання: чи не реакція це на якийсь лікарський засіб, яке він сам приймає”.

Башликов скаржиться на самопочуття. Для спостерігачів ОБСЄ говорив, що не знає, що йому вкололи лікарі швидкої.

Достатньо доказів на довічний термін

“Ми нічого не затягуємо, все робимо обґрунтовано”, – говорить адвокат обвинувачених Дмитро Тихоненков. – “Зараз все середи зайняті до початку червня. Хіба що останні кілька засідань зірвалися з технічних причин. Залишилося дослідити частину речових доказів. На цьому закінчується все, що просив дослідити прокурор. Після цього суд дозволить нам заявити свої клопотання. Ми вже два роки тому їх підготували. У нас клопотання – допитати свідків, провести кілька важливих експертиз. Ну, я не буду розкривати всю нашу тактику. Але ці клопотання потрібні для того, щоб з’ясувати реально, що тоді сталося, і чи є хоч якась вина підзахисних. Ми вважаємо, що доказів ніяких немає, обвинувачені це не скоювали. На чому ґрунтується обвинувачення? На власних зізнаннях, отриманих під час досудового слідства, при цьому до людей застосовувалися тортури. З цього приводу заведено у військовій прокуратурі кримінальне провадження. Воно ще розслідується, ми ці документи теж долучимо “.

Процес йде повільно, здається затягнутим і безнадійним, проте, представник потерпілих Олег Головков дивиться на справу щодо теракту з оптимізмом.

“Суд не стоїть на місці. Просто вже спочатку всі розуміли, що з боку захисту потерпілих буде звернення до Європейського суду, тому всі матеріали досліджуються настільки ретельно, щоб не було питань до дотримання процесуальних норм. Зараз ми якраз підійшли до закінчення вивчення матеріалів справи і речових доказів, далі – етап клопотань, потім – дебати”, – говорить Головков.

У справі достатньо доказів, підсудним загрожує довічне ув’язнення, але це не означає, що їм немає сенсу тягнути справу.

“Їх перебування в СІЗО рахується за “законом Савченко”, тобто рік за два. А при довічному ув’язненні, після відбування 10 років надається право на помилування і амністію. Ще трохи – і якраз в день оголошення вироку можна буде виходити на свободу”, – зазначає адвокат.

На обмін з Росією обвинуваченим у теракті розраховувати не доводиться. Один раз, на самому початку процесу, їхні прізвища федерали подавали в список, але отримали категоричну відмову української сторони, і більше спроб не роблять.

Кіра Волкова, “Харьковский репортер”