Міжнародні партнери готові брати участь в проєктах відновлення інфраструктури Харкова, але «дуже обережно» ставляться до відновлення житла у прифронтовому місті під час війни.
Про це Харків Times довідався з сьогоднішнього, 6 січня, виступу мера Харкова Ігоря Терехова в етері нацмарафону.
«Інфраструктура міста — одна справа, і тут ми маємо підтримку міжнародних партнерів щодо відбудови водо-, теплопостачання, щодо створення так званого «енергетичного острова» — таку підтримку ми маємо. Коли йдеться про відбудову житлових будинків, то дуже обережно сьогодні ставляться до цього наші міжнародні партнери. Всі кажуть: «Закінчиться війна — будемо інвестувати, будемо допомагати», — зазначив Терехов.
І така точка зору насправді цілком зрозуміла. Принаймні на сьогодні міськрада на чолі із Тереховим жодного разу не оприлюднила достовірної статистики, скільки насправді жителів Харкова залишили місто та евакуювалися до західних областей України чи зарубіжних країн. З іншого боку, маємо лише досить приблизні цифри приросту населення за рахунок евакуйованих з небезпечних місцин Харківської області, які залишаються у Харкові. Громадськість не має жодних правдивих викладок з приводу того, скільки саме харківців твердо планують повернутися до рідного міста після закінчення бойових дій, а також і скільки евакуйованих з області (чи сусідніх областей) планують осісти у Харкові.
Тобто влада, говорячи про відновлення житла, насправді не може (чи не хоче) називати конкретні цифри його необхідної кількості. Достатньо пройти по місту у вечірні часи, щоб на власні очі пересвідчитися у тому, що населення Харкова за час російського вторгнення і постійних обстрілів та бомбардувань зменшилося щонайменше у половину – достатньо просто порахувати освітлені вікна у колись заселених будинках. Схоже, проблему житла ще довго доведеться вирішувати не будівництвом нового й навіть не відновленням порушеного, а просто винаходячи механізми перерозподілу наявних площ.
З іншого боку, відомо про мешканців зруйнованих росіянами будинків, які протестують проти зносу свого непридатного для життя житла. На жаль, їх також можна зрозуміти, оскільки ці протести породжені не стільки зворушливою прихильністю до стін, скільки звиклою недовірою до влади та побоюванням провести все життя, яке попереду, в стінах гуртожитків чи «містечок для евакуйованих». Зрозуміло, перед владою стоять і чималі виклики у вигляді тотальної несплати за житло та комунальні послуги – адже важко отримати квартплату, коли володар квартири вже третій рік сплачує ці кошти муніципалітетам Німеччини чи Польщі. Схоже, саме ці проблеми доведеться вирішувати перш, ніж дійдуть інвестиції до відновлення порушеного житла у Харкові.
За останній місяць 2024 росіяни, чиї обстріли були навіть менш щільними, ніж в інші місяці минулого року, пошкодили у місті 115 будинків.
Як повідомляв Харків Times, за відомостями мера Терехова, внаслідок обстрілів російською армією в Харкові у 2024 році було пошкоджено 2658 житлових будинків.
