На найближчій сесії Харківської облради на підтримку медицини в регіоні виділять 164 млн гривень, жодну медустанову в області закривати не планують. При цьому медикам другої та третьої ланки, до якої дійшла медреформа, варто підготуватися до можливого скорочення заробітної плати.
Про це заявив на прес-конференції 11 лютого заступник голови Харківської обласної державної адміністрації Михайло Черняк, повідомив кореспондент ХарківTimes.
“На території області на сьогоднішній день не планується до закриття жодного медичного об’єкту. Це принципова позиція керівника області Олексія Кучера та адміністрації в цілому. Ми маємо на сьогодні відповідні закони, де нам фактично це заборонено, починаючи з 49-тої статті Конституції”, – підкреслив заступник керівника області.
Найближчим часом розпорядженням голови облдержадміністрації буде створено Госпітальну раду, яка буде розробляти стратегію розвитку системи охорони здоров’я області. До ради увійдуть 55-60 фахівців – представників районів, закладів охорони здоров’я тощо.
Черняк зазначив, що багато буде залежати від керівників нових комунальних підприємств – і умови праці, і відносини всередині колективів, і це торкнеться також пацієнтів. “Є певні перекоси, і все це буде так само відпрацьовуватись в рамках нашої Госпітальної ради, і в рамках планування стратегії розвитку охорони здоров’я”, – сказав Черняк, відповідаючи на питання ХарківTimes, чому адміністрації медзакладів під загрозою звільнення змушують медиків підписувати письмову згоду на зміну умов праці та її оплати.
“Це нова модель роботи комунальних некомерційних підприємств, які отримуватимуть кошти від держави безпосередньо за надані послуги. Але в кожного підприємства є власник – рада відповідного рівня, – який може допомогти підприємству, надати йому додаткові кошти на розвиток. Тому дуже багато буде залежати безпосередньо від керівників. Ми сьогодні знаємо, що є проблема в керівних кадрах, тому що всі звикли жити за старою формулою”, – сказав Черняк.
Радник Черняка – Олександр Галацан – наголосив, що всі медзаклади перетворені на комунальні неприбуткові підприємства, та працюють вже не в межах Бюджетного кодексу, а саме як підприємства. З 1 квітня всі вони працюватимуть за контрактами із Національною службою здоров’я, яка буде оплачувати надані ними послуги. “Ніхто на сьогодні не зможе сказати своєму персоналу, який рівень заробітної платні буде у них за підсумками перших місяців перехідного періоду. Щоб триматися у правовому полі України, всі керівники, діючи в межах трудового законодавства, попередили своїх працівників про можливі зміни в умовах праці. До них відносяться й зміни в умовах оплати праці”, – сказав він. Галацан зазначив, що керівники медзакладів не можуть гарантувати працівникам той самий розмір оплати праці, який вони отримували у межах бюджетного фінансування, зокрема, в 1 кварталі цього року, в якому ще зберігається фінансування за рахунок державної медичної субвенції. З 1 квітня медзаклади діятимуть як автономні підприємства. “Це може бути певним стресовим механізмом, ми розуміємо. Дійсно, буде непростий перехідний період. І власники – органи місцевого самоврядування – мають законну можливість допомогти закладу коштами місцевого бюджету, якщо у нього буде фінансове просідання… Але те, що можуть бути тимчасові, або ж і певним часом тривалі зміни заробітної плати – це об’єктивна реальність”, – сказав він.
Черняк зазначив, що погрози звільненням – це питання того, яким чином керівник спілкується зі своїми підлеглими. “Питання лише в цьому. Це не є система, яка на сьогодні налаштована на те, щоб, погрожуючи людям, їх звільняти з системи охорони здоров’я. Сьогодні є потреба в людях, і ми маємо їх цінувати. Інша справа, що ми знаємо приклади, які виникають в нас по області – наприклад, амбулаторія, де був один лікар пенсійного віку і 15 медсестер… Виникло питання: чи треба в такому обсязі утримувати всіх цих людей, вони виконують свої функціональні обов’язки чи ні. Тобто тут, безумовно, буде питання болюче”, – сказав він.
Черняк зазначив, що є певні ризики недофінансування системи охорони здоров’я. “Ми не розуміємо, яка кількість людей мешкає сьогодні на території області”, – сказав він. За розрахунками, в області проживає майже 3 млн осіб, в той же час на території області підписано 2,058 млн декларацій із лікарями первинної ланки. “Питання – а де ще майже мільйон людей? – вони існують, чи вони не підписали декларації, чи їх просто нема? Повертаємось до формування бюджетів: у якому обсязі ми надаємо медичну допомогу – на 3 млн людей або на 2 млн? А якщо люди не підписали – недопрацьовують лікарі, тому що вони сьогодні втрачають гроші для своїх підприємств, а люди, відповідно, залишаються без медичної допомоги”.
“Ми плануємо закласти в обласному бюджеті, в програмі “Здоров’я Слобожанщини” кошти на підтримку обласних комунальних закладів: на заробітну плату, енергоносії та інші витрати. Загалом 462 млн грн ми закладаємо в бюджет, щоб підтримати наші комунальні підприємства. І вимагатимемо від усіх власників закладів у районах та містах, щоб вони знайшли можливість визначитись із додатковими коштами, які важливо закласти на цей перехідний рік. Саме в цьому році будуть змінюватися правила, саме в цьому році більш-менш буде зрозуміла картина, скільки не вистачає грошей, або вистачає”, – пояснив Михайло Черняк.
