Для цього йому довелося два роки добиватися відкриття кримінальних проваджень за фактами діяльності його керівництва і втратити роботу.
Кумівство та розтрати в ХМАПО
Елгуджа Діасамідзе не був новачком в медицині, коли звернув увагу на кумівство і розтрати в цій сфері. І міг би на все закрити очі, так як займав досить високу посаду – директор Інституту стоматології при Харківській медичній академії підвищення освіти (ХМАПО). Його відразу збентежили кумівські стосунки на кафедрах академії, якими завідували сімейні підряди.
“Я дізнався про те, що офіційний борг людей перед академією, які проживають в її гуртожитках, становить 3,9 мільйона гривень. На підставі цього гроші за комунальні послуги, а вони справно оплачуються, йшли з коштів держбюджету, які виділяються на існування ХМАПО. при цьому точно знаю, що в гуртожитках живуть люди, які не мають на це право, і вони за це платять, але неофіційно “, – розповів Елгуджа.
Закрити неофіційний готель і припинити вимивання бюджетних коштів на комуналку
Діасамідзе спробував мирним шляхом. Розповів все ректору, попросив також розібратися з кумівством. Але підтримки не отримав, більш того, став відкритим ворогом для керівництва академії. Тоді він зібрав докази, звернувся в правоохоронні органи і домігся відкриття кримінального провадження за фактом розтрати. За цей час Елгуджа розкрив і інші схеми виведення бюджетних коштів. Але втратив роботу.
Закрили підрозділ і звільнили
Елгуджа Діасамідзе звільнили з посади директора Інституту стоматології ХМАПО, оскільки закрили саме цей підрозділ академії. У суді Елгуджа спробував оскаржити це рішення, а представник ХМАПО заявив, що не бачить жодного зв’язку між цим рішенням і антикорупційною діяльністю доктора, мовляв, просто йому не знайшли іншої роботи. Хоча інші співробітники, лікарі та лаборанти, її отримали.
Сам Елгуджа і антикорупційні органи, до яких він звернувся, побачили в цьому конфлікті пряме обмеження прав викривача корупції – такий статус він офіційно отримав від НАЗК. Це стало новиною не тільки для керівництва ХМАПО, але і для суду, який визнав, що при звільненні Діасамідзе не було дотримано процедуру. Директора Інституту стоматології могли звільнити лише після узгодження цього питання з профспілкою, чию думку ректор навіть не запитав.
Представники ж НАЗК, які приїхали на суд, зазначили, що саме статус викривача, який отримав харків’янин, повинен тепер захистити його від нападок керівництва. Як мінімум до тих пір, поки у кримінальному розслідуванні, відкритому за фактами, наданими викривачем, не буде ухвалено рішення.
Поки антикорупціонерів небагато
Статус викривача корупції – нове явище в українському правовому полі. Він введений в рамках Закону “Про запобігання корупції”, і фактично в обмін на інформацію, надану громадянином, антикорупційні органи обіцяють йому захист, в тому числі в рамках трудового законодавства. Однак поки таких добровільних антикорупціонерів небагато, так як не до кінця розроблений механізм їх захисту – проект закону “Про захист викривачів корупції” ще не пройшов голосування у Верховній Раді і продовжує доопрацьовуватися. При цьому автори сподіваються, що при наявності такого механізму кількість добровільних помічників НАЗК та НАБУ в Україні зросте в рази.
Проект закону “Про захист викривачів корупції” передбачає захист інформації про того, хто викриває та їхні сім’ї, створення ефективного юридичного механізму захисту їх прав. Зараз же вони, як Елгуджа, змушені самостійно відстоювати свої права в суді, незважаючи на офіційний статус викривача, а НАЗК в процесі може виступити лише третьою стороною.
У більшості країн викривачі мають право на винагороду – від 10 до 30% від коштів, які вдалося повернути державі завдяки їх відомостями.
Обов’язок визначити поняття викривач і забезпечити захист покладено на Україну в рамках Конвенції ООН проти корупції. У більшості країн питання захисту осіб, які повідомляють про вчинення корупційних порушень, врегульовано на законодавчому рівні. Захисту підлягають викривачі, які повідомляють не тільки про вчинення корупційних, а й інших порушень внутрішнього законодавства країни. Найчастіше мова йде про інформаційний або безоплатний правовий захист. У США і Канаді передбачена кримінальна відповідальність за переслідування викривачів.
Кіра Волкова, “Харьковский репортер”
Фото автора та Ігоря Гуденко
