На організовану Харківським літературним музеєм виставку «Власні назви», присвячену зміні російських топонімів у Харкові й розташовану у сквері на площі Поезії, завітали прихильники «руського міра» та «висказали» свою точку зору у властивій цим істотам манері – мерзотними малюнками та написами на плакатах.
Про це Харків Times повідомили у Харківському літературному музеї.
«Схоже, дехто з жителів Харкова не готовий до діалогу щодо нових назв для вулиць нашого міста… Відчуваємо розпач, адже хтось дозволив собі нахабно псувати те, до чого люди вклали стільки сил», – йдеться у повідомленні.
Колись, після Другої світової війни, російський режисер Михайло Ромм зняв двосерійний фільм «Звичайний фашизм», де намагався дослідити причини й наслідки цього страшного явища. Сьогодні ми той фільм часом пригадуємо, намагаючись розібратися у причинах та наслідках іншого, але у чомусь дуже схожого явища – сучасного рашизму. Так от, зараз мова – не про нього.
Те, із чим вже вкотре стикнувся наш непохитний та залізобетонний Харків у ніч на вчора, – це не рашизм. Це, пробачте, прояви звичайного бидла, малокультурної та необізнаної біомаси, зрощеної, безумовно, радянським минулим. Аргументів, щоб хоч якось відстоювати свою точку зору в них немає, адже аргументи – це з області знань та критичного мислення, яких вони позбавлені. Їх міркування та переконання живляться ідеологемами з часів радянської школи. Навіть «своє всьо», того ж Пушкіна вони знають в рамках від «У лукоморья дуб зеленый» (дуже сумніваюся, що навіть у рамках шкільної програми вони спромоглися прочитати «Руслана й Людмилу» повністю) – до, мабуть, «Сказки о попе и работнике его балде». Ну, в жіночих особинах могло ще десь затриматись щось про «чудное мгновенье». З Лермонтовим, Толстим, Достоєвським та Маяковським справи складаються ще гірше – на рівні імен. А от із зображенням чоловічого статевого органу та нудними грубими побажаннями на адресу «хохлів» – тут все гаразд, бо мова звична. І не дарма ідея для рятування України когось бити так живо нагадує чорносотенні лозунги їхніх попередників. Немає сумнівів, до «жидів» ці «радєтєлі о благє отчізни» ще дійдуть, просто наразі це не на часі. І протиставлення українського тризуба саме радянському серпу з молотом також дуже красномовне. Це – рівень культури, це – рівень мислення.
І саме цей «протест» бидла проти зміни топонімів якнайкраще висловлюється саме за таку зміну. Бо подалі від москви – це саме подалі, якомога далі, від носіїв тієї, прошу пробачення, «культури».
На жаль, поліція наразі не дає відповіді на питання, чи розслідується цей факт вандалізму і чи досі ці прихильники «руського міра» залишаються невідомими.
Як повідомляв Харків Times, у Харкові стартував новий етап позбавлення від кремлівської спадщини у назвах вулиць, провулків та площ міста. У місті розпочалося електронне опитування щодо перейменування ще п’яти об’єктів топоніміки.
