У Art Gallery «БІЛА ЗАЛА» (вул. Квітки-Основ’яненка, 4/6) проходить виставка живопису, скульптури та металопластики «Харків. Спільний знаменник». Проєкт об’єднує твори семи митців, чиї життєві й творчі шляхи починалися в Грузії, Вірменії, Азербайджані та Узбекистані, але перетнулися в Харкові. Це виставка про місто як простір зустрічі, де різні художні традиції зберігають власну силу й водночас починають звучати разом.
Учасники проєкту: Гайрат Байматов, Таріел Чекурішвілі, Вачаган Норазян, Геннадій Кавтарадзе, Георгій Гагієв, Катіб Мамедов, Урфа Гусейнов.
Про що виставка?
Назва «Спільний знаменник» відсилає до математичного поняття, але в цьому проєкті воно набуває культурного змісту. Спільним знаменником виступає Харків, місто, що поєднало різні мистецькі долі, особисті історії та способи світобачення.
Виставка не зосереджується на темі національного походження чи ностальгії. Її головний фокус – Харків як середовище, що формує художнє мислення. Саме тут архаїчні пласти пам’яті проходять крізь академічну школу, а особистий досвід кожного митця набуває самобутньої художньої форми.
Що у фокусі?
Виставка поєднує живопис, скульптуру та металопластику як три способи роботи з образом, матеріалом і простором. У творах Таріела Чекурішвілі чеканка набуває сакральної зосередженості, ювелірної точності й зв’язку з давніми традиціями художньої обробки металу. Живопис Вачагана Норазяна працює зі світлом, повітрям і напівпроявленою формою. Геннадій Кавтарадзе передає енергію кольору й жесту, а Георгій Гагієв створює умовний, майже театральний світ, де важливий не сюжет, а внутрішній стан персонажа. Скульптура Катіба Мамедова зосереджена на людині, характері, русі й пластичній виразності. Гайрат Байматов поєднує декоративність, міф і культурну пам’ять Сходу. Урфа Гусейнов досліджує світло в пейзажах і натюрмортах, де каміння, вода, стіни й плоди набувають особливої живописної ваги та символічного звучання.
Смислові опори виставки: Коріння, Місто та Діалог.
Коріння проявляється в матеріалах, орнаментах, кольорах і сюжетах. Це не буквальне повернення до витоків, а їхнє переосмислення в сучасному художньому висловлюванні.
Місто постає як середовище, що впливає на художнє мислення автора. Харківська мистецька школа, міський ритм і досвід життя тут формують стриманість, пластичну дисципліну й уважність до форми.
Діалог виникає між різними художніми практиками. Живопис, скульптура й металопластика зберігають власну виразність, але в просторі виставки вступають у взаємодію й підсилюють одне одного.
Чому це важливо?
«Харків. Спільний знаменник» розкриває місто як активне культурне середовище, що впливає на художню мову митців. У «Білій залі» різні досвіди, традиції й темпераменти не нівелюються, а створюють спільну напругу, глибину і резонанс виставки.
Марина Філатова, кураторка виставки
