ЮНЕСКО внесло харківський Держпром до Міжнародного списку культурних цінностей, які перебувають під посиленим захистом. Таке рішення вчора, 7 вересня, прийняв Комітет Другого протоколу до Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту.
Про це Харків Times повідомили у Міністерстві культури та інформаційної політики України.
«Комітет ЮНЕСКО підтримав ініціативу України і прийняв рішення про внесення об’єктів під посилений захист. Мова йде про більшість об’єктів, які входять до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та до попереднього Списку світової спадщини ЮНЕСКО, без врахування об’єктів, що знаходяться на тимчасово окупованих територіях, історичного центру Одеси та Чернігова. Це безпрецедентно великий список», – йдеться у повідомленні.
Судячи з міжнародних документів, «посилений захист» (enhanced protection) – це скоріше статус, ніж якісь дії.
«Посилений захист» — це механізм, встановлений Другим протоколом 1999 року до Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту 1954 року. Його головна мета — забезпечити повний та ефективний захист культурних цінностей під час міжнародних або неміжнародних збройних конфліктів.
Культурні цінності, внесені до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом, користуються високим рівнем імунітету від військових нападів, а також від загрози перетворення їх на військову ціль. Кримінальні санкції можуть застосовуватися у випадках, коли особи не дотримуються посиленої охорони, наданої культурним цінностям», – зазначено у конвенції.
Міжнародні дії та санкції вступають в силу в основному вже після порушення цього статусу. А росія на засіданні комітету заявляла, що ніколи не завдавала шкоди жодному об’єкту культури. Таким чином, ще більшого значенні набуває документування та підтвердження злочинів рф проти культурної спадщини України.
Разом із Держпромом статус культурних цінностей, які перебувають під посиленим захистом ЮНЕСКО, набули:
- Собор Святої Софії та пов’язані з ним монастирські споруди, Києво-Печерська Лавра;
- Львів — ансамбль історичного центру;
- Ясінянська церква Вознесіння Господнього (Закарпаття);
- Жовківська церква Пресвятої Трійці (Львівщина);
- Матківська церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (Львівщина);
- Нижньовербізька церква Різдва Пресвятої Богородиці (Івано-Франківщина);
- Потелицька церква Зіслання Святого Духа (Львівщина);
- Церква Зіслання Святого Духа в Рогатині (Івано-Франківщина);
- резиденція Буковинських і Далматинських митрополитів (Чернівецький університет);
- геодезична дуга Струве — Катеринівка;
- геодезична дуга Струве — Баранівка;
- геодезична дуга Струве — Фельштин;
- геодезична дуга Струве — Старо-Некрасівка;
- астрономічна обсерваторія Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
- культурний ландшафт каньйону в Кам’янці-Подільському;
- Дендрологічний парк “Софіївка”;
- Науково-дослідний інститут (НДІ) Астрономічна обсерваторія Одеського національного університету;
- Науково-дослідний інститут (НДІ) Миколаївська астрономічна обсерваторія;
- могила Тараса Шевченка та Державний історико-природничий музей-заповідник.
Комітет також підтвердив готовність допомагати Україні, зокрема, з фонду на екстрені заходи. Планується підготовка фахівців у галузі захисту культурних цінностей, проведення тренінгів для військових та інші заходи. Ухвалено Декларацію про захист культурної спадщини в Україні.
Як повідомляв Харків Times, в опублікованому звіті Спеціалізованої установи Організації Об’єднаних Націй ЮНЕСКО зазначається, що станом на 26 липня ця міжнародна організація нарахувала в Україні усього 274 культурні об’єкти, пошкоджені росіянами від початку повномасштабного вторгнення у лютому минулого року. У той же час станом на початок липня 2023 року Міністерство культури та інформаційної політики України заявило, що від початку вторгнення рф в Україні зруйновано або пошкоджено 1582 об’єкти культурної інфраструктури, без урахування пам’яток культурної спадщини.
