У Харкові відкрили відновлену меморіальну дошку мовознавцю Юрію Шевельову на будинку “Саламандри” по вулиці Сумській, 17, де жив вчений у 1915-1943 роках. Вона є точною копією дошки, відкритої у 2013 році та згодом знищеної “титушками”.
Про це повідомив кореспондент Харків Times.
Дошку освятив настоятель храму Іоана Богослова отець Віктор Маринчак.
“Юрій Шевельов головним чином э героєм саме тому, що він відкинув будь-які можливності співпраці з комуністичним режимом. Не так багато людей спромагалися це зробити. Тому комуністи переслідували його, і руками великих мовознавців – головним чином, русистів – переслідували його, цькували його в науковому світі… Він був великим патріотом Харкова”, – сказав Маринчак, звертаючись до присутніх.
Один з ініціаторів відновлення дошки, лідер громадської організації “Світанок” Вадим Поздняков розповів, що необхідні для відновлення понад 80 тисяч гривень надали харків’яни. “Ми за тиждень зібрали гроші, ми не очікували, що харківська громада так активно відгукнеться”, – зазначив він. Позняков заявив, що активісти планують і надалі маркувати Харків українськими символами, встановлюючи дошки видатним українським діячам, що пов’язані з Харковом.
Дошка Юрію Шевельову була відкрита на цьому ж будинку 3 вересня 2013 року. Але 25 вересня 2013 року Харківська міська рада прийняла рішення скасувати дозвіл топонімічної комісії на встановлення дошки й демонтувати її. Після цього дошка була знищена титушками. Студент-юрист Ростислав Небельський звернувся до суду з позовом про скасування рішення міськради. 19 листопада 2013 року Дзержинський районний суд міста Харкова відмовив в задоволенні позову. Після низки судових рішень 25 грудня 2014 року Харківський апеляційний адміністративний суд постановив рішення Харківської міської ради та розпорядження Харківського міського голови Геннадія Кернеса визнати незаконними та скасувати.
Юрій Шевельов – мовознавець, історик української літератури, літературний і театральний критик, активний учасник наукового та культурного життя української еміґрації. Професор Гарвардського, Колумбійського університетів, Іноземний член НАН України (1991 р.), президент Української вільної академії наук, член низки наукових товариств. Почесний доктор Альбертського, Лундського, Харківського університетів та Національного університету “Києво-Могилянська академія”. Автор низки фундаментальних мовознавчих праць, створив науково обґрунтовану періодизацію хронології історії української мови. Народився у 1908 р. у Харкові, 1931 року закінчив Харківський університет, там же захистив 1939 року кандидатську дисертацію. Працював викладачем, потім доцентом Інституту журналістики і Харківського університету. Під час німецької окупації Харкова дописував надрукував 20 статей на мовознавчі та історичні теми у газеті “Нова Україна”, що виходила у Харкові. У 1941-1943 рр. був завідувачем кафедри української філології та працював на технічній посаді в Харківській міській управі, а згодом – у відділі освіти, де укладав підручники з історії України. У 1943 р. переїхав до Львова, восени 1944 р. – до Німеччини. Викладав у Лундському університеті (Швеція), згодом – у Гарвардському та Колумбійському університетах (США). У 2000 році нагороджений Національною премією України імені Тараса Шевченка. Помер у 2002 році в Нью-Йорку.
Як повідомляв Харків Times, у Молодіжному парку Харкова 25 грудня відкрили відновлений пам’ятник воїнам Української повстанської армії.
