Виконком Харківської міської ради сьогодні, 28 серпня, прийняв рішення про увічнення пам’яті колишнього начальника Управління КДБ Української РСР по Харківській області (1980-1987 рр.), до того – діяча ЛКСМУ (1958-1963 рр.), а після – начальника столичного управління КДБ (1987-1991 рр.) Юрія Шрамка. Меморіальну дошку цьому діячеві планують відкрити на будинку №8 по вул. Свободи у центрі Харкова, де той проживав з 2001 по 2009 роки.
Про це Харків Times стало відомо з повідомлення прес-служби Харківської міської ради.
Таке рішення прямо суперечить як духу, так і букві Закону України “Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборону пропаганди їх символіки”.
Згідно із цим законом, символікою тоталітарного режиму, крім усього іншого, є “зображення, пам’ятники, пам’ятні знаки, написи, присвячені … співробітникам радянських органів державної безпеки всіх рівнів”.
В Законі також йдеться про осіб “які займали керівні посади у вищих органах влади й управління СРСР, УРСР та інших союзних республік”, увічнення пам’яті яких також прирівнюється до пропаганди тоталітарних режимів. Цим критеріям Шрамко також цілком відповідає, оскільки у 1961-1963 роках завідував відділом у ЦК ВЛКСМ, а посаду начальника управління КДБ по Харківській області змінив на аналогічну, але вже у столичній, Київській. Взагалі в органах радянської держбезпеки доблесний генерал Шрамко чесно відпрацював з 1963 по 1991 рік.
Він був гебушніком у роки, коли в Україні були репресовані Василь Стус, В’ячеслава Чорновол, Івана Дзюба і багато інших вірних синів і дочок українського народу. Саме за головування Шрамка, в 1981 році, в Харкові були заарештовані та засуджені до семи років таборів правозахисник Генріх Алтунян, лікар-психіатр Анатолій Корягін, історик Євген Анцупов. Саме “під крило” до Шрамка, під гласний нагляд КДБ був засланий в 1983 році до сел. Безлюдівка Харківської області поет Степан Сапеляк, який відбув п’ять років у таборах і в’язницях й три роки заслання на Колимі. При Шрамко у Харкові пройшли кілька ганебних “єврейських процесів” – судів над євреями-відмовниками Олександром Парицький (1981), Юрієм Тарнапольським (1983) та Євгеном Айзенбергом (1985). Саме у роки, коли генерал Шрамко кермував у Харківській області державною безпекою, процентна норма для євреїв, що вступають до вузів, і для влаштування їх на престижну роботу була в місті набагато нижча, ніж, наприклад, у промислових центрах Росії.
Треба розуміти, саме за це товариш генерал і удостоївся у 2010 році звання почесного громадянина Харкова, а у 2012 році – почесного громадянина Харківської області. А ось тепер заслуженому гебушніку ще й меморіальну дошку вирішено повісити. Порушуючи закон.
Як повідомляв Харків Times, Харківська міськрада на сесії 19 червня перейменувала проспект імені Генерала Григоренка на проспект маршала Жукова. Радянський маршал Жуков також підпадає під дію Закону України “Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборону пропаганди їх символіки”.
У Харкові відновили пам’ятник радянському маршалу Георгію Жукову, який проукраїнські активісти знесли з постаменту 2 червня цього року. Відновити пам’ятник відразу ж після його знесення пообіцяв мер Харкова Геннадій Кернес.
