Топонімічна комісія Харківської міськради схвалила повернення вулицям міста історичних назв. У середмістя повертається вулиця Чорноглазівська, а на Гончарівці буде вулиця Гончарівська.
Про це Харків Times повідомила депутатка Харківської міськради Ірина Гончарова-Багалій.
«Відтепер харківці знов можуть призначати побачення на розі Дівочої та Чорноглазівської. І засватати кралю на Гончарівській», – написала вона у Facebook.
Історичну назву повернули вулиці, яка вже понад 40 років носила ім’я радянського маршала Юрія Бажанова. Хтось може вирішити, що маршал Бажанов, приміром, брав участь у звільненні Харкова або хоча б у боях за нього під час Другої світової війни. Але це не так. Бойовий шлях маршала проходив далеченько від нашого міста – на Північно-Західному та Прибалтійському фронтах тієї війни, у Білорусі та Східній Пруссії, навіть на Далекому Сході, але жодним чином не у Харкові. У Харкові маршал був начальником військової академії ППО з 1955 по 1973 рік. Нічим величним на цьому пості себе не уславив, був членом обкому компартії й навіть кандидатом у члени її українського цк. Тобто повністю підпадає під дію Закону про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії. А майже міфічний чи то купець, чи то козацький старшина Чорноглазов на своє ім’я на карті має більше прав хоча б через те, що воно з’явилося там років за 200 до радянського маршала. А крім того… це просто красиво! До речі, старі харківці завжди називали цю прекрасну стрімку вулицю в середмісті Чорноглазівською.
Трохи більше прав, мабуть, в іншого радянського маршала – Івана Конєва, адже під його командуванням у серпні 1943 року війська Степового фронту після Курської битви звільнили від німецьких фашистів Харків. Так, це було. Але відтоді бойовий маршал встиг перетворитися на символ російської імперської політики, на частину російського побєдобесія. І саме так тепер сприймається харківцями, які тримаються вже під російськими обстрілами.
На жаль, на оспівану Григорієм Квіткою-Основ’яненком Гончарівку не повернеться Гончарівський бульвар (саме так колись називалася вулиця, що стала вулицею Конєва). За роки вулиця втратила зелені насадження й паркову зону, і бульваром зватися, на жаль, більше не може. Тепер це буде Гончарівська вулиця. Хоча слід було б подумати про відродження бульвару.
А на Петинку повернеться провулок Петинський, що довгі роки носив ім’я ніяк не пов’язаного з Харковом теоретика марксизму Георгія Плеханова. Взагалі й назва району, й назва вулиці пов’язані з першим харківцем, який оселився тут – тітулярним совітником Яковом Петіним. Зрозуміло, він не маршал та й не засновник рсдрп, але він – харківець, а це дорого коштує. До речі, про пана Петіна відомо, що він був нагороджений за «сприяння викоріненню холери» у нашому місті, із цим страшним захворюванням він боровся двічі.
Як повідомляв Харків Times, у Харкові стартував новий етап позбавлення від кремлівської спадщини у назвах вулиць, провулків та площ міста. В місті розпочалося електронне опитування щодо перейменування ще п’яти об’єктів топоніміки.
