Ініціативна група #SaveKharkiv, до якої ввійшли історики, мистецтвознавці та архітектори, звернулася з відкритим листом до голови обладміністрації, у якому просять втрутитися у ситуацію з Покровським собором і зупинити паплюження пам’ятки архітектури 17 століття.
Про це Харків Times повідомила Олена Рофе-Бекетова – керівниця ініціативної групи #SaveKharkiv, директорка БО «Благодійний фонд «Харків з тобою», членкіня Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при Департаменті містобудування та архітектури ХОДА.
Олена Рофе-Бекетова каже, що з кінця травня почалося кардинальне перефарбування стін собору у насичений яскравий блакитний колір. Це є порушенням автентики і Закону України “Про охорону культурної спадщини”.
Харківський Покровський собор є памʼяткою архітектури національного значення, спорудженою ще у 1689 році, зазначає керівниця ініціативної групи #SaveKharkiv. Він збудований у стилі українського (козацького) бароко, водночас належить до слобожанської школи народної архітектури. Зокрема, це виявилося в колористиці: він був білим як і ззовні, так і всередині.
Саме про такий первісний колір собору йдеться в книзі найавторитетнішого дослідника цієї памʼятки С. А. Таранушенка “Покровський собор у Харкові” (1923 р.): “Стіни й башти зокола тепер затиньковані й пофарбовані. Шар тиньку — тонкий, і стіни довго лише білилися. Білими показано стіни Покровського собору й на старих малюнках аж до 1835 р.”
Нехтування автентикою почалося ще з 1990-х років, коли собор передали у користування релігійній громаді. Тоді було знищено фактуру цегляної кладки, її “живу” нерівну поверхню, потім його пофарбували у два кольори: деталі білі, а поле стіни з салатним відтінком, а на додачу визолотили бані, що зовсім спаплюжило зовнішній вигляд памʼятки архітектури XVII століття.
«Використання синюватих і зеленкуватих тонів фону стін, що творить різкий контраст архітектурних деталей, властивий радше московсько-російській храмовій архітектурі бароко чи класицизму», – зазначають українські дослідники церковної архітектури.
Тобто, питання збереження автентичного білого кольору – це питання збереження української національної ідентичності.
«Тобто, українське барокко, українська церква = БІЛІ стіни. А, ось, сині стіни, та, ще й золоті бані (рос. – купола) – це ознака Московського патріархату. Тобто, пофарбувати храм в синій колір+золоті бані – це наче вивісити російський прапор для парафіян харківської громади посеред міста», – так прокоментувала ситуацію Олена Рофе-Бекетова на своїй сторінці у Facebook.
У Відділі охорони пам’яток Департаменту містобудування та архітектури ХОДА ініціативній групі повідомили, що дозволу на перефарбування стін Покровського собору (пам’ятка національного значення, власник – Свято-покровський монастир Харківської єпархії УПЦ) надано не було, проектна документація на розгляд не була надана.
Як повідомила Харків Times Олена Рофе-Бекетова, сьогодні, 12 червня, ініціативна група #SaveKharkiv офіційно звернулася з відкритим листом до очільниці Харківської обладміністрації Юлії Світличної.
«Ми вимагаємо негайно втрутитися і зробити все можливе, щоб зупинити незаконне перефарбування Покровського собору, зобовʼязати користувача, по суті власника, відновити білий колір памʼятки. Потрібно зробити проект реставрації, узгоджений з органами охорони культурної спадщини. Відповідно до цього проекту мають бути проведені роботи – максимальне наближення до первісного вигляду храму», – розповідає Олена Рофе-Бекетова.
У листі також зазначають про незадовільний стан і багатьох інших пам’яток архітектури у Харківському регіоні:
«Маємо сказати, що порушення Закону України “Про охорону культурної спадщини” у Харкові давно набули системного характеру: памʼятки архітектури та історії ледь не щодня знищуються, паплюжаться, а відповідні органи охорони культурної спадщини не тільки не попереджають актів вандалізму, а й закривають на них очі, коли вони відбуваються, або реагують надто пізно, мляво і абсолютно неефективно».
Зі слів керівниці ініціативної групи #SaveKharkiv, учасники групи також готують звернення до прокуратури та Міністра культури Євгена Нищука.
