Троє науковців з Харкова – Олександр Богомаз, Анна Соїна та Андрій Утєвський – увійшли до числа переможців «Конкурсу наукових зображень 2024». А до його організації та складу журі долучилися інші харківські науковці та популяризатори науки.
Мета «Конкурсу наукових зображень», який проходив з 20 листопада до 20 грудня 2024 року, полягала у збиранні світлин, графічних і анімованих зображень, що документують дсвіт науки: об’єкти, явища, ефекти наукових досліджень, вчених під час їх роботи та їх обладнання. Конкурс вже вдев’яте проводився в Україні і був організований ГО «Вікімедіа Україна».
Учасники змагалися у п’яти номінаціях: «Люди в науці», «Мікроскопія», «Живі організми», «Нефотографічні зображення», «Загальна категорія». Також проводилася конкурсна спецномінація, присвячена наслідкам війни для української науки, яка була присуджена вперше в рамках конкурсу.
«У минулу суботу в Києві відбулася церемонія нагородження, яка вперше з 2019 року пройшла частково в онлайн-форматі. Переможці та члени журі змогли долучитися також і в онлайн-форматі. Партнером в організації цієї події став Київський авіаційний інститут, який надав затишне укриття для проведення цієї церемонії. Офлайн учасники заходу мали змогу поговорити про українську науку та перспективи розвитку цього конкурсу, що став одним із майданчиків для спілкування серед наших науковців», – розповів член оргкомітету «Конкурсу наукових зображень 2024» Сергій Петров.
Серед переможців «Конкурсу нукових зображень 2024» троє харків’ян, які представляють різні освітні і наукові заклади Харкова. Це геофізик Олександр Богомаз з Інституту іоносфери НТУ «ХПІ», радіофізик і озонометрист Анна Соіна з Радіоастрономічного інституту НАН України у Харкові та зоолог Андрій Утєвський з ХНУ імені В.Н. Каразіна. При цьому Олександр Богомаз та Анна Соіна брали участь у конкурсі зі антарктичної станції «Академік Вернадський» як учасники 29-ї Української антарктичної експедиції, яка повернулася до України 4 квітня. А перемогу всім харківським науковцям принесли антарктичні фотографії, оскільки і Андрій Утєвський у минулому також брав участь у кількох антарктичних експедиціях на станцію «Академік Вернадський», яка розташована острові Галіндез архіпелагу Аргентинські острови.
Олександр Богомаз, кандидат технічних наук, завідувач засобів зондування іоносфери Інституту іоносфери НТУ «ХПІ» переміг відразу у двох конкурсних номінаціях:
Перше місце у номінації «Люди в науці» за серію фотографій з біологом Сергієм Єрмоленком з ДНУ імені Олеся Гончара, учасником 29 Української антарктичної експедиції, під час відбору проби води з прісних озер на островах Уругвай та Ірізар (архіпелаг «Аргентинські острови») для визначення гідрохімічних показників озер та вимірювання концентрації розчиненого в воді кисню та температури. Ці дослідження дозволяють отримати нові дані щодо прісноводних безхребетних в районі Аргентинських островів – про їх біорізноманіття та структуру, про індивідуальні морфологічні та генетичні особливості окремих видів досліджуваних популяцій.
П’яте місце у номінації «Живі організми» з фотографією процесу дефекації пінгвіна дженту, гуано яких суттєво впливає на наземні екосистеми, де ці пінгвіни формують великі колонії. Гуано його потужним добривом і стимулює ріст наземних рослин, зокрема, мохів, лишайників і водоростей, які адаптовані до холодного клімату. Втім, гуано може збільшувати кислотність ґрунту через вивільнення аміаку й інших азотних сполук.
«Наукова робота на Українській антарктичній станції «Академік Вернадський» ведеться за трьома напрямками: геофізичні, метеорологічні та біологічні дослідження. І в багатьох випадках науковці і представники команди життєзабезпечення допомагають один одному. Мої фотографії були зроблені під час виїздів з біологом Сергієм Єрмоленком на острови архіпелагу «Аргентинські острови». Драйвером човна виступав системний адміністратор, а ми вдвох виходили на острів, добиралися до озера, по черзі били лід, щоб зробити ополонку, а після відбору проб, несли їх до човна. Фізична підготовка, командна робота та професіоналізм у своїй справі – ось складові запоруки успішного виконання завдань, поставлених перед учасниками експедиції», – прокоментував Олександр Богомаз свої світлини, які перемогли в номінації «Люди в науці».
Анна Соіна, молодша наукова співробітниця відділу Радіофізики геокосмосу Радіофізичного інституту НАН України посіла друге місце в номінації «Загальна категорія» з фотографією веселки, яка з’явилася на тлі снігопаду в Антарктиці. Це унікальне явище веселки під час снігопаду, яке виникає внаслідок рідкісного збігу погодних умов, коли у повітрі одночасно присутні краплі рідкої води (для утворення веселки) та кристалики льоду (що формують сніг). Сонячне світло, проходячи через краплі води, заломлюється, розщеплюється на спектральні кольори й утворює дугу веселки, у той час як сніжинки м’яко розсіюють це світло.
«Моя фотографія була зроблена ще на початку нашої зимівлі 29-ї Української антарктичної експедиції» на станції Академік Вернадський на початку антарктичної зими. В нас було багато веселок, але ця унікальна тим, що відбувалася під час снігопаду. У конкурсі беру участь вже вдруге й кожен раз саме з фотографіями з Антарктики. Важливість таких подій, як «Конкурс наукових зображень», на мою думку величезна, бо це не лише популяризація науки, а ще й дуже цікавий захід, що об’єднує науковців та дає можливість проявити свою творчість й ознайомитись з творчістю інших», – зазначила Анна Соіна, яка вже вдруге брала участь в Українських антарктичних експедиціях на станцію «Академік Вернадський».
Андрій Утєвський, кандидат біологічних наук, доцент кафедри зоології та екології тварин ХНУ імені В.Н. Каразіна здобув четверте місце у номінації «Живі організми» із світлиною антарктичної морської зірки Лабідіастер кільчастий, яка була зроблена з акваторії станції Академіка Вернадського, острів Галіндез, протока Пенола, на глибині близько 40 метрів. Лабідіастер є дуже активним хижаком, який полює на всіх доступних бентосних безхребетних і навіть на своїх родичів – інших морських зірок.
«Вперше я дізнався про цей конкурс рік тому, але тоді не встиг взяти у ньому участь. Цього року я знов побачив повідомлення про конкурс і почав підбирати зображення. Мені хотілось показати підводний світ. У мене накопичилось кілька тисяч підводних зображень що були отримані за час участі в антарктичних та інших експедиціях. Я підготував два зображення – одне велика морська зірка Лабідіастер з глибини близько 40 метрів з акваторії Української антарктичної станції «Академік Вернадський» та зображення скупчення різнокольорових бородатих вогняних кільчастих червив з Мессінської протоки. Перше зображення було оцінено журі і потрапило до переліку переможних. Дуже добре що схований унікальний підводний світ Антарктики стає доступний всім зацікавленим», – відзначив Андрій Утєвський, коментуючи свою переможну світлину.
Серед харків’ян членами журі були Леонід Бабенко, старший науковий співробітник відділу археології Харківського історичного музею імені М.Ф, Сумцова, та Юрій Бенгус, старший викладач кафедри ботаніки ХНПУ імені Григорія Сковороди, який вже неодноразово був членом журі «Конкурсу наукових фотографій».
«Запрошення взяти участь у журі «Конкурсу наукових зображень 2024» виявилось доволі несподіваним, але новий досвід обіцяв бути не тільки цікавим, але і корисним. Оцінювання фотографій виявилось не такою простою справою через різноманіття тем. Тому вкрай важливим був етап саме живого обговорення попередніх підсумків конкурсу. Попри критику Вікіпедії, немає сенсу заперечувати, що саме до Вікіпедії звертається більшість населення, щоб отримати первинну інформацію. Цей конкурс є одним із способів підтримки та заохочення науковців зберегти та донести результати своєї роботи до більш широкого загалу», – прокоментував свій перший досвід у якості члена журі «Конкурсу наукових фотографій 2024» археолог Леонід Бабенко.
До складу оргкомітету «Конкурсу наукових зображень 2024» увійшло троє харків’ян: кандидатка історичних наук, старша викладачка кафедри українознавства ХНУРЕ Наталія Ластовець, історик, аналітик, документатор російських воєнних злочинів Сергій Петров та дописувачка Вікіпедії та інших сестринський вікіпроєктів Дарина Вознюк.
Як повідомила членкиня Правління ГО «Вікімедіа Україна», кандидатка географічних наук, доцентка Національного університету «Львівська політехніка» Мар’яна Сеньків, «вже восени 2025 року «Конкурс наукових зображень» проводитиметься ювілейний, 10-й конкурс, в Україні. І у 2025 році переможці української частини конкурсу позмагаються за перемогу у міжнародному «Конкурсі наукових зображень» за найкращі фотографії та зображення, присвячені світу науку».
З усіма переможними фотографіями «Конкурсу наукових зображень 2024» ви можете ознайомитись у публікації у блозі ГО «Вікімедіа Україна».
