Війна, замінування і посуха: як аграрїї Харківської області закінчують рік

Фото: superagronom.com

У Харківській області добігають кінця осінньо-польові роботи. Основними проблемами для аграріїв цього року залишались втрата великої частини сільськогосподарських земель через бойові дії та замінування. Цього року до цих проблем додалася ще посуха, яка призвела до зменшення майже вдвічі урожайності основних культур.

Про це розповів журналістам заступник начальника Харківської обласної військової адміністрації Євген Іванов, повідомив кореспондент Харків Times.

Після деокупації, що розпочалася у вересні 2022 року, було виявлено близько 574 тисяч гектарів замінованих угідь. Це стосується переважно Богодухівського, Харківського, Чугуївського районів області, а також більшості території Куп’янського та Ізюмського районів. За цей рік фахівцям вдалося розмінувати майже 6,5 тисяч гектарів очистити 6,5 тисяч гектарів земель сільськогосподарського призначення, але це становить менше одного відсотка від загальної площі замінованих територій.

Попри це труднощі, польові роботи вдалося провести на 70% площ, які можуть бути використані для сільського господарства. У 2024 році було засіяно 1,347 тисяч гектарів — це на 8% більше, ніж у 2023-му. Такий приріст забезпечено завдяки частковому розмінуванню, відновленню роботи фермерських господарств, які призупинили роботу внаслідок бойових дій з 2022 року, а також завдяки ефективним державним програмам підтримки. Ці програми включають субсидії на логістичні витрати та кредити за програмою “5-7-9”, що дозволило багатьом фермерським господарствам отримати доступ до фінансування й відновити виробництво. «Деяка кількість фермерських господарств змогла скористатися цими перевагами та відновити свою діяльність», – зазначив Іванов.

Урожай зернових культур у 2024 році вже майже зібраний – окрім кукурудзи, збір якої ще триває. Загалом зібрано близько 2 мільйонів тонн зернових культур, серед яких:

  • пшениця – 1,3 млн тонн,
  • ячмінь – 170 тис. тонн,
  • гречка – 2 тис. тонн,
  • горох – 30 тис. тонн.

Найкращі результати зі збору зернових показали райони, що не були охоплені бойовими діями та не мали проблем із замінованими землями, зокрема Берестинський (донедавна – Краснокутський, за даними ХОВА, в ньому намолотили та зібрали зерна нового врожаю 307,7 тис. тонн – ХТ), Богодухівський (279,9 тис. тонн) та Лозівський (265,3 тис. тонн). У цих районах зосереджено найбільше фермерських господарств, які зберегли свою діяльність.

Урожайність пшениці цього року склала лише 35 центнерів з гектара, що майже в півтора рази менше, ніж зазвичай у цьому регіоні та в середньому по Україні. Головною причиною такого зниження стала аномальна посуха: спекотне літо та нестача опадів, особливо у вересні, значно вплинули на врожай.

Збір кукурудзи триває, вже оброблено 130 тисяч гектарів, з яких отримано майже півмільйона тонн, і це ще тільки 70% від прогнозу. Урожайність кукурудзи становить лише 34 центнери з гектара, що майже вдвічі менше від звичних показників. Зниження врожайності спостерігається і по таких культурах, таких як соняшник та соя. На сьогодні отримано 660 тисяч тонн соняшнику з площі 315 тисяч гектарів, при середній врожайності 21 центнер з гектара, що в 1,7 разів менше, ніж зазвичай. Крім того, триває збирання сої: оброблено 50 тисяч гектарів, отримано 65 тисяч тонн продукції. Щодо ріпаку, на площі 24 тисяч гектарів було зібрано 42 тисячі тонн.

В той час, як на частині полів ще триває збирання врожаю, на інших полях йде посівна під озиму пшеницю. Аномальна спека та тривала посуха вразили 70% посівних площ. Верхні шари ґрунту майже повністю сухі, а вологість метрового шару ґрунту наблизилася до нульових показників. Така критична ситуація за останні 20 років не спостерігалася жодного разу. Тим не менш, вже посіяно озимі зернові культури на площі 256 тис. гектарів, що становить 80% від прогнозу (за даними ХОВА, він складає понад 325 тисяч гектарів). Зокрема, пшениця була засіяна на площі 254 тисяч гектарів, озимий ячмінь — на 1 тисячі гектарів, а жито — на 1,3 тисячі гектарів. Як повідомила пізніше прес-служба ХОВА, наразі сходи озимих зернових культур отримані на 0,3 тис. га або 0,1% до засіяних площ. Однак, врожай озимих культур буде повністю залежати від майбутніх опадів і від того, яка буде зима, наголосив Іванов.

Незважаючи на всі труднощі, аграрії області продовжують забезпечувати продовольчу безпеку як для свого регіону, так і для інших областей України. Для забезпечення потреб внутрішніх потреб регіону знадобиться не більше 10% від кількості зібраної продукції, решта відправляється на переробку в інші області України або йде на експорт. Через зниження урожаю цьогоріч майже вдвічі виросли ціни на сільгосппродукцію як на внутрішньому, так і на міжнародному ринку. Якщо наприкінці 2022 року, у першу уборочну після деокупації, ціна на тонну соняшнику становила близько 10 тисяч гривень, зараз вона зросла до більш ніж 20 тис. гривень. Така ж тенденція і по пшениці та по кукурудзі – ціни підвищились з 4-5 тисяч до 9-10 тисяч. «Щодо цін на хліб – прогнозувати цю ситуацію зарано, поки фактично не бачимо прямої кореляції зі зростанням цін на хліб. Ціни на готову продукцію, не тільки на хліб, а й на макаронні вироби, будуть залежати у тому числі від енергетичної ситуації в нашому регіоні протягом зими. Це вплине більше, ніж навіть зростання цін на сировину. В агросекторі, особливо під час війни, вартість перевезення товару може перебільшувати або складати вартість самого товару», – зазначив Іванов.

За його словами, також від вартості логістики залежатимуть ціни на овочі. Рівень вражаю по овочевим культурам цьогоріч знаходиться на рівні минулого року, і дефіциту цієї продукції на ринку не очікується.

Як повідомляв Харків Times, у Харківській області від агресії рф постраждало понад 630 сільськогосподарських підприємств.