Вже багато годин поспіль над Харковом тиша. Це, як не дивно, дратує та лякає. На околицях б’ють зенітки, наші. У центрі цього не чути. Ворог ніби зачаївся. Чогось вичікує, щось замишляє? Спробуємо зрозуміти, що ж нині відбувається навкруг Харкова та по всій Україні.
При написанні цього матеріалу Харків Times користувався виключно відкритими джерелами інформації. Ми жодним чином не претендуємо на аналітику, лише час від часу звертаємося до поважних та розумних людей, які можуть щось пояснити.
На даний момент складається враження, що доля цієї війни вирішується просто зараз. Під Києвом та Маріуполем. І саме туди ворог перекидає, а частково вже перекинув усі наявні резерви. Складається враження, що цих резервів у росіян справді небагато. З усіх доступних джерел дізнаємось, що під Харковом російський наступ таки зупинили й безпосередньої загрози для міста немає.
Про це ж сьогодні зранку казав і голова Харківської військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Ворог уповільнив свої наступальні дії, зрозумівши, що спроби захопити Харків – марні. Ми свої позиції тримаємо. Проривів та заходів бойових підрозділів противника та його диверсійно-розвідувальних груп у місто за минулу добу не було», – сказав він.
Триває процес евакуації з міста, за відомостями ХВА, лише Укрзалізницею вже евакуювали більше 600 тисяч людей, а є ж іще автобуси – організовані владою, благодійними організаціями, волонтерами. Їдуть жінки, вивозять дітей, старих. Більшість чоловіків, які вивезли сім’ї, повертаються – захищати місто. За відомостями Держприкордонслужби, за останні дні до України з-за кордону повернулися близько 60 тисяч чоловіків, які перебували на заробітках за межами країни.
«Наші військові отримують нове озброєння та поповнення особового складу. А найголовніше – мають сильний бойовий дух», – стверджує голова ХВА.
Влада як міста, так і області отримує та видає гуманітарну допомогу, яка, за твердженням прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, надходить у країну постійно. Харків Times публікував та публікує списки пунктів видачі допомоги – як тут, так і у нашому Telegram-каналі.
Ось щойно пролунала перша з минулого вечора повітряна тривога. Чекаємо. Відбій, над центром вибухів не чути.
У Харківській області стан залишається досить важким. В Ізюмі тривають бої. За свідоцтвами місцевих мешканців, центр міста майже стертий з обличчя землі.
«7 березня російські війська з району Балаклії здійснили атаку на Ізюм, місто зазнало масованих авіаційних та артилерійських ударів. Противник зайняв південну частину міста. Українські війська відійшли на північну частину, підірвали мости та розгорнули нову лінію оборони. Проте росіяни роблять атаки щоб вибити наших із Ізюма повністю і потім навести переправу. В Ізюмі точаться напружені бої. Ізюм – ворота на Донбас, залишається частково під нашим контролем, і прориву тут не буде, але оборона міста потребує найсерйознішої уваги», – написав сьогодні у Facebook зазвичай добре знайомий із фронтовою ситуацією журналіст Юрій Бутусов.
Радник глави Офісу Президента Олексій Арестович сьогодні ж заявив, що повідомлення про захоплення Ізюму ворогом не відповідає дійсності.
«Там наразі точаться бої. Збройні сили України завдають поразки противнику», – сказав Арестович на брифінгу.
За його ж словами, ЗСУ продовжує оборонну операцію з утримання противника на оперативних напрямках – Київ, Суми, Чернігів, Харків, Миколаїв, Запоріжжя.
Останній напрямок, судячи з усього, є досить важливим для Харківської області. Саме звідси, з району Гуляй-Поля та Пологів ворог намагається прорватись на з’єднання зі своїм угрупуванням під Ізюмом та Балаклеєю.
«Обстановка у секторі вимагає напруженої уваги», – вважає Бутусов.
На даний момент (17:55), як заявив щойно Олег Синєгубов, російський ворог «не робить навіть спроб активного наступу, окрім окремих обстрілів окраїн міста». Тих 120 диверсантів, яких росіяни, було, висадили з трьох гелікоптерів у Вовчанському районі, достойно зустріла на українській землі наша ТРО та наші ЗСУ.
«Тероборонівці та підрозділи сухопутних військ ЗСУ знищили більшу частину десанту прямо на місці. Решта – втекла на територію Білгородської області Російської Федерації», – повідомив Синєгубов.
Таким чином, зараз місто на землі повністю контролюється Збройними Силами України. Угрупувань ворожих військ у місті немає, також немає й диверсійних груп ворога.
«Окремих диверсантів швидко виявляємо та ліквідовуємо. Як от сьогодні о 7 ранку затримали жінку-розвідницю, яка збирала дані про військові об’єкти», – розповів Синєгубов. Кажуть, при затриманні жіночку поранили у ногу, і це добре – тепер точно не втече та відповість за свою діяльність.
До того ж, як повідомляли у Генеральному штабі ЗСУ, станом на 12:00 сьогодні, 8 березня, «у зв’язку з непоправними втратами в районі Харкова, підрозділи 25 омсбр (Луга) 6-ї Армії залишили зону бойових дій та повернуті до району н.п. Нехотєєвка Бєлгородської області для здійснення заходів відновлення боєздатності». Зрозуміло, невідомо, скільки вони будуть «відновлюватись», але це також добі новини.
Але й Олег Синєгубов, та й усі ми, мабуть, розуміємо, що «не можна розслаблятися і втрачати готовність до подальшої оборони». Мабуть, і справді подальший перебіг подій визначається просто зараз – під Києвом, Маріуполем та, можливо, Харковом. Відомо, що путін вимагає і від своїх вояк, й від своєї «переговорної групи» хоча б чогось, що можна було б пред’явити населенню Росії. Жодних підписів мединський з компанією від української переговорної групи не отримали й, схоже, не отримають. Одна надія залишається на наступ. А тому, дорогі харків’яни, не розслабляємось. Віримо в ЗСУ. Віримо в Україну. Смерть ворогам!
Марія Коротаєва
