Сьогодні, 2 вересня, пішов з життя чудовий вчитель і прекрасна людина, засновник і директор Приватної гімназії “Очаг”, відомий психолог Євген Валентинович Медреш.
Про це Харків Times стало відомо від колег і друзів померлого.
У некрологах належить про життєвий шлях, регалії, нагороди та звання. Але Євген Медреш, який 1 вересня виходив на більш ніж неформальну очагівскую “лінійку” в незмінному білому костюмі, часом доповнюючи його ковбойським капелюхом, це точно не сподобалося б. До його школи від самого початку, з 1992 року, приходили ті, кого не влаштовував, лякав і дратував вічний дух “совка”, такий живучий в інших школах – і діти, і батьки. І “Очаг” ставав сім’єю, опорою, щитом і філософським каменем спочатку для десятків, а потім – для сотен вільних особистостей. Йому вдалося зібрати під дахом “Очага” прекрасну команду однодумців, які так само дбайливо ставилися саме до виховання, створення особистості. Не дарма на сторінці гімназії у Facebook, яку ведуть випускники школи, Євгенія Валентиновича порівнюють зі статуєю Свободи, яка зустрічає вигнанців біля воріт Нью-Йорка. “З тихою доброю посмішкою, жартома він прихистив дорослих і дітей … Спасибі Вам за все”, – пишуть про нього випускники.
Сьогодні про Євгена Медреша кажуть і пишуть багато прекрасних і сумних слів. Кажуть колеги-вчителі та колеги-психологи, кажуть журналісти, тому що так склалося, що він вчив багатьох наших дітей. Журналіст Андрій Капустін назвав Євгена Медреша “одним з найбільш яскравих харків’ян нашої епохи”. У минулому журналіст, а нині співзасновник “Театру на Жуках”, що багато років існує у приміщенні гімназії, Дмитро Терновий пише у Facebook: “Ходжу приголомшений, не можу повірити. Такий життєрадісний, такий легкий, завжди у планах. Великий і справжній друг нашого театру. Та ситуація, коли слова незрозумілі й безглузді. Років 15 тому ми прийшли до директора “Очага” Євгена Медреша й запитали: “Можна ми тут побудуємо театр?” – і він без жодних роздумів відповів: “Так”. Він став першим, хто повірив у цю божевільну ідею. Євген Валентинович, спасибі за все! Летіть легко! Пам’ятатимемо”.
Сумують колеги. “Для нас, хто з ним працював, знав його близько, пішла ціла епоха, пов’язана із цією світлою, теплою, харизматичною людиною, яка вміла по-справжньому надихати людей і створювати навколо себе ауру добра … Не знаю, як ми будемо починати навчальний рік без Жені …” – пише історик Ігор Соломадін.
“Багато років він був душею наших гітарних посиденьок на Зимовій конференції. Скрізь він був по максимуму – у роботі, у піснях, у веденні груп, у спілкуванні. Завжди яскравий, завжди у центрі, дотепний і харизматичний, завжди – Король. І коли вів групи, і коли читав лекції, і коли співав. Ніколи з ним не було нудно”, – пише Дарина Рязанова з Московського гештальт інституту.
Але – і, можливо, це головне – Євгена Медреша згадують учні.
Борис Захаров, правозахосник: “Мій вчитель історії. Чудова, життєрадісна людина, прекрасний організатор. Свого часу, один з головних викривачів розстрілу польських офіцерів нквдістами у Харкові 1940 року. Засновник і директор однієї з найкращих шкіл України – Гуманітарної гімназії “Очаг”. Велика втрата. Вічна пам’ять…”
Тетяна Соломадіна, випускниця “Очага” 2014 року: “Спасибі Вам за найкращу школу на планеті, Євгене Валентиновичу. Спасибі, що створили місце, де можна відчувати себе тим, ким є. Дякую за ций неймовірний теплий простір, за підтримку і любов. Спасибі, що завжди можна було стрімголов мчати до вас обніматися, і обіймати стільки, скільки захочеться. Дякую. Дякую за світло. Дуже вас люблю”.
Юрій Рассоха, випускник “Очага” 2019 року: “Є такі люди, просто подивившись на котрих, розумієш, що вони дуже світлі. Він був з таких. Дякую Вам, Євгене Валентиновичу, за усе, що Ви зробили для мене та тисяч інших випускників. Світла пам’ять”.
Редакція Харків Times приєднується до всіх слів подяки та висловлює глибокі й щирі співчуття рідним, близьким, друзям, колегам і учням Євгена Медреша.
Попрощатися з Євгеном Валентиновичем Медрешем можна 4 вересня з 10:30 до 11:30 за адресою вул. Астрономічна 41, “Гімназія ОЧАГ”.
