У липні російські війська дедалі активніше застосовували FPV-дрони для ударів по Харкову, що, за словами мера Ігоря Терехова, свідчить про зміну тактики атак. За місяць місто пережило 109 обстрілів, майже кожен другий із яких був здійснений FPV-дронами.
Про це Харків Times дізнався з повідомлень мера Харкова Ігоря Терехова та Департаменту надзвичайних ситуацій Харківської міської ради.
За словами Ігоря Терехова, липень засвідчив стійку зміну тактики російських військ: FPV-дрони перетворюються на один із головних інструментів терору проти Харкова. Із 109 атак на місто 51 була здійснена FPV-дронами: 45 із детонацією та ще 6 — без детонації. За словами мера, у середньому кожен другий удар по Харкову ворог завдавав саме FPV-дроном.
За словами Терехова, FPV-дрони становлять принципово інший рівень загрози: вони летять низько, можуть керуватися через оптоволокно та з’являються раптово. Вони атакують не лише нерухомі об’єкти, а й цивільний транспорт — автомобілі під час руху, вантажівки, хлібовози, машини, які розвозять людям воду, а також автозаправні станції та паливні колонки. Лише протягом одного з липневих тижнів понад половину ворожих безпілотників було спрямовано саме на транспорт і об’єкти з пальним.
Міська влада спільно з військовими та Харківською обласною військовою адміністрацією працює над протидією ударам FPV-дронів. За словами мера, саме військові визначають, де і які засоби можуть бути ефективними, однак універсального рішення проти FPV-дронів наразі не існує. Він зазначив, що антидронові сітки можуть спрацювати в одному випадку, але не захищають від усього спектра озброєння — реактивних дронів, ракет чи керованих авіабомб.
За словами Терехова, місто пропонує, випробовує та реалізовує власні технічні підходи, погоджені з військовими. Частину необхідних конструкцій та елементів захисту виготовляють і встановлюють комунальні підприємства. Їхні працівники опановують нові завдання, виготовляють необхідні конструкції, монтують їх та вдосконалюють рішення вже під час експлуатації. За словами мера, місто і надалі реалізовуватиме все, що може знизити ризик для мешканців.
Крім FPV-дронів, у липні російські війська застосували проти Харкова керовані авіабомби, реактивні та звичайні БпЛА типу «Шахед», БпЛА типу «Італмас», БпЛА типу «Молнія», S-8000 «Бандероль» і РСЗВ «Торнадо-С». За словами Ігоря Терехова, застосовувалися й інші серйозні засоби ураження.
За словами мера, удари припадали не на військові об’єкти, а на житлові райони, лікарні та інші медичні установи, навчальні заклади, цивільні підприємства, адміністративні будівлі та комерційні будівлі. Внаслідок атак були пошкоджені міський транспорт, дороги, електромережі, газопроводи, залізнична інфраструктура, енергетична інфраструктура, автозаправні станції та автомобілі харків’ян. Інформацію про масштаби руйнувань житла міська влада надасть окремо.
За даними Департаменту надзвичайних ситуацій Харківської міської ради, у липні російська армія 109 разів атакувала Харків. Із них 45 атак були здійснені FPV-дронами з детонацією, ще 6 FPV-дронів не вибухнули. Також зафіксовано 10 ударів БпЛА типу «Шахед», 8 ударів керованими авіабомбами, 8 ударів S-8000 «Бандероль», 7 ударів реактивними БпЛА типу «Шахед», 7 БпЛА типу «Італмас», 7 БпЛА типу «Молнія», 4 ФАБ-500 з УМПК-ПД, 2 БпЛА типу «Шахед» без детонації, уламки одного БпЛА типу «Шахед» без детонації, уламки одного БпЛА типу «Італмас», один БпЛА типу «Ланцет», один удар РСЗВ «Торнадо-С» та один удар РСЗВ, тип якого встановлюється.
У липні Ситуаційний центр Харкова 278 разів вмикав повітряну тривогу, а в Харківській області було 199 таких сигналів. Загальна тривалість повітряних тривог становила 495 годин 47 хвилин (20 діб) у Харкові та 674 години 1 хвилину (28 діб) в області.
Унаслідок обстрілів постраждали 217 харків’ян, серед них 24 дитини. Загинули 8 людей, серед них одна дитина.
За словами мера, фактично більшу частину липня Харків прожив у режимі постійної небезпеки. Лікарі рятували життя, рятувальники гасили пожежі, а комунальники повертали комунальні послуги, закривали вибиті вікна та ремонтували дахи. Водночас громадський транспорт виходив на маршрути, а підприємства продовжували роботу.
