В соцмережах 22 вересня з’явилася низка анонімних месседжів, в яких йдеться про начебто аварійний стан занедбаного «Зеленого дому» по вулиці Полтавський шлях, 1 та безальтернативності його знесення.
Про це Харків Times дізнався з повідомлень у Facebook.
До того у пабліках з’явилася візуалізація цього будинку, суцільно пофарбованого у чорний колір. Неназвані автори цікавились думкою користувачів соцмережі щодо такої ідеї. Звичайно, реалізувати таку маячню на пам’ятці архітектури навіть теоретично неможливо, тож вкид виглядав як перевірка – чи вважають харківці покинутий будинок архітектурною цінністю?
І ось по харківських пабліках пройшла нова серія публікацій – серія фотографій вкрай занедбаних інтер’єрів будівлі. В тексті до деяких публікацій стверджувалось: «Через неякісний фундамент, будівля в аварійному стані, тільки під знесення.. без варіантів..». Щоб відповідально стрверджувати щодо «неякісного фундаменту», треба мати результати експертизи, але у дописі нічим це твердження не обґрунтовувалось.
В іншому варіанті текста – «Колись тут були квартири, магазини, навіть кінотеатр «Міньйон». Сьогодні ж — аварійний стан, обвалені перекриття, осипається фасад. Незалежні експерти визнають: врятувати будівлю практично неможливо, попереду — демонтаж». Тобто, про фундамент не пройшло – аж тепер з’явилися неназвані «незалежні експерти».
«Тут треба говорити максимально прямо: провладні пабліки чомусь заговорили про демонтаж цієї будівлі», – написав активіст Павло Храмов. «Друзі, у нас схоже виникла нова “пожежа”, яку варто гасити. В пабліках шириться хибна інформація, що готує ґрунт для подальших дій», – зазначив архітектор, реставратор, голова координаційної ради у ГО “Платформа урбаністичного розвитку” Віктор Дворніков.
Що то за будівля
Прибутковий будинок Буркевича — двоповерхова будівля з мансардою на вулиці Полтавський шлях, 1 в історичному районі Залопань у Харкові, збудована у 1888 році за проєктом Андреа-Моріца Томсона. Перебуває на обліку як пам’ятка містобудування та архітектури місцевого значення «Кінотеатр ім. К. Маркса», прийнята на облік рішенням виконавчого комітету Харківської обласної ради народних депутатів від 30.04.1980 № 334. занесена до Державного реєстру нерухомих пам’яток України наказом Міністерства культури та інформаційної політики від 04.06.2020 № 1883, охоронний № 7292-Ха.
Будівля збудована у стилі необароко. Найвиразнішим елементом будівлі є башта з куполом. Фасад прикрашено пілястрами, барельєфами, великою кількістю кронштейнів, головами людей і тварин, лучковими сандриками й щитами.
На першому поверсі розміщувалися крамниці та книжковий магазин «Новий час» Олексія Суворіна (відкритий 28 листопада 1885 року). Через брак коштів Буркевич продав будинок. На початку XX століття будинок викупив гірничий інженер П. І. Іванов. Він здавав будинок під крамниці та контори, на другому поверсі знаходилася гумотехнічна фірма. З 1910 по 1917 роки будинком володів шведський консул і купець Адольф Альбертович Мюнх. Він добудував до будинку з боку вулиці Конторської зал для кінотеатру. У будівлі запрацював кінотеатр «Міньйон», який за радянських часів було перейменовано на кінотеатр імені Карла Маркса, а на другому поверсі до 2006 року знаходився заочний машинобудівний технікум.
Потім балансоутримувачем був Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця. Термін дії охоронного договору № 321 від 3 листопада 2006 року, укладеного облдержадміністрацією з університетом, скінчився 3 листопада 2011 року – втім, владу це особливо не турбувало. «Звернень до Департаменту щодо його пролонгації від університету не надходило. Згідно з наявною інформацією, вказана пам’ятка знаходиться у незадовільному стані та потребує проведення відповідних пам’яткоохоронних робіт», – відповів на звернення депутатки міської ради Ірини Гончарової у березні 2023 року головний архітектор області Антон Коротовських.
Також на початку 2023 року з приводу подальшої долі будинка до харківського міського голови Ігоря Терехова звернулися учасники громадської ініціативи «Залопань», але, згідно з її повідомленням, відповіді так і не отримали.
Намагання зберегти будівлю
У травні 2023 року керівник Новобаварської окружної прокуратури Харкова подав до суду позовну заяву в інтересах держави про зобов’язання вжити невідкладних дієвих заходів з метою збереження об’єкта культурного надбання. За даними прокуратури, будинок, оціночна вартість якого складає майже 155 млн гривень, з часу переходу на баланс економічного університету «жодного дня не використовувалася в освітніх цілях, оскільки перебуває у занедбаному стані та потребує проведення ремонтних робіт». З 1957 року капітальний ремонт пам’ятки не проводився: у конструкціях будівлі виникли тріщини, є дефекти в покрівлі і перекриттях. «Бездіяльність щодо цієї пам’ятки з кожним роком погіршує її стан через дію природних чинників, призводить до збільшення як кількості та обсягу робіт, так і їх загальної вартості, а також може спричинити повне руйнування та неможливість відновлення пам’ятки», – зазначила прокуратура. У позовній заяві прокурор через суд просить зобов’язати навчальний заклад укласти охоронний договір та привести пам‘ятку культурної спадщини у належний стан шляхом проведення консерваційних, реставраційних та протиаварійних робіт. Харківський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі.
14 липня 2023 року Харківський окружний адміністративний суд задовільнив позов частково, зобов`язавши ХНЕУ укласти з Департаментом містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації охоронний договір щодо нежитлової будівлі. В задоволенні іншої частини позовних вимог суд відмовив. «Оскільки охоронний договір ще не укладено, види та терміни виконання реставраційних та інших робіт не визначено, відповідне розпорядження органом охорони культурної спадщини не видавалось та письмового дозволу органу виконавчої влади обласної державної адміністрації, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини на підставі погодженої з ним науково-проектної документації відповідачу надано не було, суд не вважає за можливе визначати конкретні способи виконання рішення в цій частині – шляхом здійснення консерваційних, реставраційних та протиаварійних робіт, як це просить заявник, отже позовні вимоги в цій частині є передчасними та заявленими на майбутнє, тому не підлягають задоволенню», – йдеться у рішенні суду.
До речі, у рішенні зазначається, що університетом надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідно до висновку ХФІ «УкрНІІпроектреставрація», наданого в 2007 р., експлуатація під навчальний корпус можлива тільки після проведення реконструкції будівлі із заміною існуючого перекриття, посилення несучих конструкцій та інших заходів. Університет стверджує, що в 2011 році були проведені роботи з ремонту фасаду будівлі. Окрім того ХНЕУ постійно проводяться незначні ремонтні роботи для підтримання будівлі в придатному стані. В ніч на 27 серпня 2022 року у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації, навчальний корпус – нежитлову будівлю літ. А-3, загальною площею 4711,5 кв.м., який розташований за адресою м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 1 було пошкоджено вибуховою хвилею ракети, яка вдарила біля будівлі БТІ на Павлівській площі, на відстані 500 м. від будівлі. В 2023 році відповідачем замовлено технічне обстеження стану будівлі у зв`язку з наслідками збройної агресії Російської Федерації. Спеціалістами TOB “AB КОНЦЕПЦІЯ” складено Звіт №01/01-23/55-70-10 про результати проведення технічного обстеження стану будівлі, в якому містяться висновки про часткове руйнування конструкції будівлі внаслідок вибухової хвилі, котра подіяла зі сторони Лопанської набережної.
Позивач, до речі, зазначив, що відповідачем не надано доказів проведення реконструкції будівлі із зміною існуючого перекриття, посилення несучих конструкцій та інших заходів.
У червні 2023 року університет замовив приватному підприємству “ГРАДПЛАНПРОЕКТ” послуги, пов’язані з розробкою паспорта об’єкта культурної спадщини, вартістю 83,3 тис. гривень.
Харківська ОВА повідомила у відповіді на запит Харків Times, що 31 червеня 2023 року ХНЕУ уклав з профільним департаментом Харківської ОВА охоронний договір на цю пам’ятку архітектури. В той же день ХОВА проінформувала університет, що будівля перебуває в аварійному технічному стані і протягом 2023 року була неодноразово обстежена фахівцями відповідних органів охорони культурної спадщини. «Звертаємо увагу, що на ділянці стіни західного фасаду візуально спостерігаються ознаки деформацій, крім того на відповідному фрагменті вимощення спостерігається відсутність примикання вимощення до цоколя та провали асфальтового покриття. Ураховуючи значну кількість наявних вертикальних і похилих тріщин у стінах вуличних фасадів, вважаємо реальною загрозу руйнування пам’ятки. Зважаючи на викладене, просимо терміново вжити заходи щодо недопущення аварійної ситуації на вказаній пам’ятці та приведення її до належного стану», – йдеться у документі.
6 листопада 2023 року Департамент культури і туризму ХОВА надав дозвіл на проведення протиаварійних робіт на будівлі. Вони стосуються пошкоджених елементів, що не є предметом охорони, а саме: улаштування захисної галереї; захист прорізів; консервація покрівлі с заміною водостоків. В документі зазначено, що при проведенні робіт забороняються дії, що призводять чи можуть призвести до часткового або повного зникнення предмету охорони пам ’ятки.
У листопаді 2023 року ректор ХНЕУ Володимир Пономаренко розповів «Суспільному», що навчальний заклад планував зробити тут корпус для студентів. “Але там не все просто. Нам не дозволяли робити ремонт, бо там потрібно було робити не ремонт, а реставрацію. А на реставрацію у нас тоді коштів не було”, — сказав ректор. У тому ж місяці виш провів тендер на невідкладні (протиаварійні) роботи на цьому будинку на суму 2,95 млн грн. Підрядник мав зробити захисну галерею, закрити вікна та двері, виконати консервацію покрівлі з ремонтом водостоків. Переможцем тендеру стало ТОВ «Авєга».
Також у 2023 році за 1,04 млн грн провели обстеження технічного стану будівельних конструкцій в будівлі та за 199 тис. грн. – ремонт вимощення біля будівлі.
Аварійність – не вирок для пам‘ятки
«Дуже цікава позиція, яку сіють у свідомості містян щодо пам‘яток «… без варіантів…». Цікава та небезпечна. Такими наративами медія адвокують майбутню поведінку того, хто захоче знести та побудвати щось сучасне, покращити! Ми знаємо, як це потім може статися! Більше того, враховуючи поточний стан у країні та у місті, безпосередньо із такою риторикою, ми зовсім можемо втратити більшість пам‘яток», – написала у Facebook архітекторка та реставраторка, лауреатка Державної премії України в галузі архітектури (2011) Катерина Кублицька. – «За останні кілька років я дуже часто стикаюсь із тим, що потрібно роз‘яснювати один такий важливий момент (навіть колегам): аварійність для пам‘ятки це не вирок! Це важкий технічний стан, вихід з якого буде потребувати високої фаховості та досвіду від реставраторів та будівельників. Й повірте: є й ті й інші!»
Текст: Марія Коротаєва, Сергій Бобок
Фото: Сергій Бобок
Робота над цим матеріалом стала можливою завдяки проєкту Fight for Facts, що реалізується за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.
