Державне підприємство «Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В.Лисенка» наприкінці минулого року уклало договори про закупівлю без застосування відкритих торгів послуги зі створення слів та музики «Гімну Харкова». Чому без торгів? – ініціатори конкурсу посилаються на особливості здійснення закупівель в умовах воєнного стану.
«Від самого початку війни Харків став прифронтовим містом – обстріли не припинялися ані вдень, ані вночі. Втім, місто вистояло, і по праву носить сьогодні ім’я «залізобетонного», «незламного» Харкова, міста-героя, мешканці якого, кожен на своєму місці, наближають перемогу. Щоб надати їм сил, підтримати морально, активізувати кращі людські якості і вирішено було створити Гімн Харкова. Заради цього запросили висококваліфікованих майстрів, чия творчість широко відома в Україні – композитора Олександра Злотника та поета Олександра Вратарьова», – йдеться в обгрунтуванні закупівлі. Ми не змогли знайти ані у тендерній документації, ані в якихось відкритих джерелах згадувань про будь-який творчий конкурс на створення гімну міста, в якому б перемогли ці поважні київські митці та давні співавтори. Тож, чому для написання «Гімну» обрали саме цих авторів, залишається загадкою.
Все буде серйозно: вірш має складатися з 40 рядків та звучати майже дві з половиною хвилини.
За музику для «гімну» заплатять 47 тис. гривень Олександру Злотнику (нар. У 1948) – відомому композитору, Народному артисту України, ректору Київської муніципальної академії музики імені Рейнгольда Глієра. Перечисляти всі регалії та нагороди митця не будемо заради економії місця, їх дуже багато. «Олександр Злотник – це один з найгеніальніших композиторів і митців України і сучасності”, – так говорять про нього фахівці», – без зайвої скромності сказано в обгрунтуванні закупівлі. Він автор музики до багатьох кінофільмів, мюзиклів, опери-думи «Сліпий» (за твором Т. Шевченка), балету «Суламіф», симфонічних творів, камерної та інструментальної музики, хорів тощо. Автор музики пісень, які входили до репертуару Назарія Яремчука, Лілії Сандулеси, Оксани Білозір, Іво Бобула, Алли Кудлай, Павла Зіброва, Катерини Бужинської, Наталії Бучинської, Йосипа Кобзона, Вахтанга Кікабідзе, Тамари Ґвердцителі, Валерія Леонтьєва та ін., зокрема «Гай, зелений гай» (сл. Ю. Рибчинського), «Батьківська пісня» (сл. М. Мельникова), «Маки червоні» (сл. В. Герасимова), «Музика рідного дому» (сл. О. Вратарьова).
Олександр Вратарьов (нар. у 1936) отримає 22 тис. гривень за слова до «гімну». Вратарьов – теж заслужена людина, діапазон його тем як поета-пісенника – від патріотичної радянської патетики до попси та лірики. Вірші Вратарьова використовувалися у виставах і мультфільмах. Можливо, наші читачі згадають написані ним разом із Злотником «Рідна Україна» (виконує Алла Кудлай) та «Все золото світу» (виконує Іво Бобул). Хто не згадає, подивіться на YouTube, ми ось подивилися щойно… про смаки не сперечаються. Більш молоде покоління, яке ще застало російськомовну поп-музику, згадає «Леді Гамільтон» – цю пісню виконували Ніколай Караченцев та Александр Малінін. Має досвід в написанні гімнів – начебто, писав гімн Федерації футболу України (про подальшу долю цього твору невідомо), а також гімн Славутича, в якому є, зокрема, такі зворушливі рядки:
Білий Ангел Славутича –
Символ світлого дня!
Білий Ангел Славутича,
Ти – надія моя!
Будуть весни квітучими,
Біль забуде земля!
Білий Ангел Славутича,
Ти – надія моя!
Хто бажає – може прослухати повністю за цим посиланням (переходячи за посиланням, ви робите це усвідомлюючи можливі ризики прослуховування; редакція ХТ не несе жодної відповідальності за можливі наслідки). Красиво, правда?… якщо ні, ну знов-таки: про смаки не сперечаються, висловлення митця не має подобатись всім…
Тож, у часи, коли у бюджеті області немає грошей підтримати театри – знайшлися гроші на «гімн». Не дуже великі гроші – але все ж… Дивні намагання створити якийсь символ міста робляться не вперше. У 2005 році, під 350-річчя, зробили конкурс пісень про Харків. Пісні з’явилися, але мистецькою подією, вочевидь, не стали та в народ не пішли. У 2015 пощастило менше: у Харківської області з’явився гімн, який був офіційно прийнятий облрадою. Є в ньому такі хвилюючі рядки:
Харківщино, земле слобожанська,
Вірні ми тобі на все життя
Матір Божа Озерянська
Освятила наше майбуття.
Сьогодні цей гімн звучить на відкритті сесій облради, а також іноді на харківському вокзалі. Депутатів не шкода, їхні попередники самі за це проголосували, а пасажирів можна було б пощадити – на щастя, там воно нерозбірливо…
Як бачимо, спірних з точки зору художнього смаку ідей і раніше вистачало, але у контексті війни та хронічного недофінансування закладів культури в Харкові виглядає як відверте знущання. Втім, діячі культури з ХНАТОБу мают протилежну думку: «Спільна робота Олександра Злотника та Олександра Вратарьова, цих двох широковідомих в Україні авторів, має всі можливості завоювати глядацьку аудиторію, підвищити бойовий дух харків’ян, укріпити їхню віру в перемогу».
Думку харківців при цьому взагалі не спитали. Що не дивно. Але зробити це по-тихому, на щастя, вже не вдалося. Що з цього приводу думає Харківська міськрада? Невже, підтримала це починання? Чекаємо на коментарі.