Андрій Парамонов
Є архітектори, які залишили в кам’яному літописі Харкова потужний слід. Один із них – інженер Михайло Іванович Ловцов. Кожен харківець знає, що саме цей зодчий проєктував Благовіщенський собор, на тлі якого фотографуються майже всі туристи, котрі відвідують Харків. Саме храми – це найвідоміші роботи Ловцова: він перебудовував Дмитрівську, Святодухівську та Мироносицьку церкви, проєктував Олександро-Невську церкву Богоугодних закладів. Йому ж випало займатись перебудовою Преображенського собору в Сумах та Преображенського собору в Ізюмі. Безліч різного роду будівель він проєктував, а також опікувався їхнім ремонтом, ще коли служив архітектором у будівельному відділенні Харківського губернського правління. Ловцову доводилось створювати і ремонтувати гімназії та училища, медичні заклади, тюремні замки, казначейства, клініки та приватні будинки. Повний же список його робіт стане предметом нашого окремого дослідження.
Михайло Іванович Ловцов народився 4 березня 1849 року в родині священника у місті Рязань. 1873 року закінчив будівельне училище (Інститут цивільних інженерів) у статусі архітекторського помічника з чином колезького секретаря. До Харкова Михайло Ловцов приїхав навесні 1875 року і був призначений з 22 квітня того ж року молодшим архітектором будівельного відділення Харківського губернського відділення. Новим етапом кар’єри для надвірного радника Ловцова став 1886 рік, коли його допустили до викладання архітектури та будівельного мистецтва у Харківському технологічному інституті. А ще через рік він викладатиме й архітектурне проєктування.
Після того як на початку 1889 року було звільнено полковника Біркіна, Михайла Івановича призначили архітектором ХТІ. Він одразу включається в роботу і займається будівництвом хімічних майстерень. З 12 грудня Ловцова призначено штатним викладачем ХТІ з дисциплін архітектури і будівельного мистецтва. Остання посада статського радника Ловцова в ХТІ з 15 січня 1905 року – керівник з архітектурного креслення.
У Харкові Ловцов обрав собі дружину – доньку спадкового дворянина Софію Іванівну Бєлінську. На Великій Панасівській вона отримала у спадок дворове місце із кам’яним двоповерховим будинком, де певний час і жила родина Ловцових. Вони були парафіянами Благовіщенської церкви, тут були охрещені їхні діти, можливо, саме тому Михайло Іванович і взявся проєктувати величний Благовіщенський собор. Але служба у Технологічному інституті була далеко від будинку дружини і тому Ловцови починають здавати його в оренду, а самі знімають квартиру поближче до навчального закладу. Згодом родина взагалі вирішила продати старий будинок.
У 1898 році Ловцов купує порожню ділянку землі по Технологічній вулиці поруч із ХТІ і вирішує поставити будинок для власної родини. Проєкт двоповерхової кам’яної споруди зі службами Ловцов подає 29 квітня 1899 року. За літо і осінь того ж року будинок було закінчено, а наступної весни родина переїхала в нього. В будинку були чотири квартири, одну з яких займали власники, три здавали в оренду викладачам ХТІ.
На початку 1906 року Михайло Іванович тяжко захворів: далися взнаки важка праця і відданість своїй справі. 10 липня він виїжджає до Ялти, де поселяється в готелі «Санкт-Петербург». Він планував повернутись у Харків до 10 вересня 1906 року, але краще архітектору не стало: він залишився в Ялті, а 19 грудня того ж року взагалі подав у відставку. Протягом 1907 року Ловцов через хворобу отримує допомогу 750 рублів і пенсію 750 рублів.
Михайло Іванович помер від серцевої вади 2 грудня 1907 року. Його відспівували в Успенський церкві Ялти і потом перевезли до Харкова, де поховали на Іоанно-Усікновенському кладовищі. За роки служби Ловцов був нагороджений орденами Святого Станіслава 2-го та 3-го ступенів та Святої Анни 3-го ступеню. Дружина по його смерті отримувала за чоловіка пенсію 375 рублів.
Удова Ловцова була вимушена продати будинок. Новою його власницею стала дружина титулярного радника Зінаїда Іванівна Власова. Софія Іванівна з дітьми проживає по Лермонтовській вулиці в будинку №28. Пізніше мешкає по Залеському провулку в будинку №8. І саме тут Ловцова помирає 21 лютого 1922 року у 75-річному віці від дизентерії.
Будинок, який спроєктував і побудував Михайло Іванович Ловцов, сьогодні має адресу №22 по вулиці Багалія. У радянські часи до нього добудували один поверх, він втратив свою особливу привабливість, декор фасаду, кам’яну огорожу з оригінальними воротами і хвіртками. Зруйновані були і службові будинки з конюшнею, каретним сараєм, кухнею. Єдине, що його прикрашає сьогодні, – квітники, посаджені місцевими жителями.