Що пропонує харківська влада зарубіжним інвесторам як проєкти розбудови міста?

Під час інвестфоруму “Рестарт Харків”, який пройшов у Києві 19 вересня, було презентовано «проєкти розвитку міста, привабливі для інвесторів», як зазначено у повідомленні прес-служби міськради. В ньому ж стверджується, що «над створенням нового Генерального плану розвитку міста Харківська міська рада працює з архітектурним бюро британського архітектора Нормана Фостера. Заходи в рамках цієї співпраці фінансує уряд Німеччини. А економічну модель Харкова розробляють фахівці з Оксфордського та Гарвардського університетів». «Презентація» зводилась до короткої промови з цього приводу мера Харкова Ігора Терехова та показу роліка з тривімірними візуалізаціями проєктів. Крім того, учасникам форуму роздавали буклети з коротким описом проєктів та QR-посиланнями на файли з презентаціями проєктів, що викладені у Google Docs (гіперпосилання на них ви можете знайти нижче та ознайомитись особисто).

Чи мають ці проєкти хоч якесь відношення до метра та його компанії чи фонду, – залишається не зовсім зрозумілим. Окрім проєкту «Науковий квартал», інші презентовані проєкти не пов’язані напряму з тим, що звучало раніше – у контесті співпраці групи місцевих архітекторів з бюро Фостера. Більш того, нам не вдалося знайти у презентаційних матеріалах прямих вказівок на авторство проєктів. На останній сторінці буклету вказано: «створення об’ємно-просторових рішень, розробка 3D моделей та концептуальної візуалізації проєктів – Денис Захаров, Євген Нікітюк, Володимир Матяс, Семен Момот, Євген Франц». Складається враження, що реально мова йде не про проєкти, а у найкращому випадку про ідеї, щодо яких нашвидкоруч зробили красиві картинки – хоча ми, звичайно, не маємо достатніх підстав стверджувати це категорично. Чи «освячені» ці ідеї та концепції сером Фостером? – наразі невідомо. У привітанні пана Терехова до учасників форума, яким відкривається буклет, зазначено: «Разом з британським архітектором Норманом Фостером та його командою ми зосереджуємось на створенні Генерального плану міста. Цей план відображатиме зусилля наших фахівців та інноваційні ідеї, розроблені та запропоновані видатним архітектором. Ми перетворюємо цю концепцію на реальність, втілюючи конкретні проєкти розбудови сучасного міста». В буклеті один розворот присвячений Фостеру та його досягненням, і його фото є на сторінках, де мова йде про «Науковий квартал». Все. Хто хоче – може зрозуміти, що Фостер має якесь відношення до проєктів, про які йде мова, але це ніде не стверджується.

Про що мова

Сім проєктів, які було представлено на форумі – це не про відбудову зруйнованого житла, шкіл, не про систему міського транспорту. Це – великі та амбітні проєкти комерційної нерухомості, що мають бути настільки витребованими у понівеченому війною місті, щоб інвесторам було цікаво в них вкладатись попри постійну загрозу з боку агресора.

Науковий квартал  площею близько 140 га буде створено на частині території, що займав ринок Барабашова (ринок збережеться, але в «модернізованому і компактному варіанті»). На вивільненій від торгівлі території буде створено мікрорайони змішаного використання, що поєднали потенціал наукових парків і сучасні підходи для створення житлових районів.

Ключові заклинання: інновації, технології та урбаністика. Напрошються асоціації з «Технополісом ХТЗ» від пана Ярославського, який до повномасштабного вторгнення також активно згадував пан Терехов, але зараз про нього й гадки немає…Конкретних цифр також немає, є абстрактні картинки.

Приміський вокзал “Левада” об’єднає транспортний хаб, торгово-розважальний і культурний центри. Сам залізничний вокзал планують заглибити в землю і з’єднати на одному рівні зі станцією метро “Проспект Гагаріна”. Орієнтовна площа земельної ділянки – 6,5 га, загальна площа комплексу – 51,6 тис. кв. м, з них офіси – 31,1 тис. кв. м, магазини, кафе, галереї та бутіки – 18,4 тис. кв. м., готель – 2 тис. кв. м. Відкритий амфітеатр з мобільною сценою для різноманітних культурних заходів. Орієнтовний обсяг інвестицій – $88 млн.

Ключові заклинання: транспортний хаб, система експлуатованих зелених покрівель, 100% пішохідний простір з розвиненою велосипедною інфраструктурою. Взагалі-то, щодо приміського вокзалу – то таке. Він був реконструйований перед ЄВРО-2012, і начебто виглядає нормально. Але велика земельна ділянка у середмісті, яку займає станція, давно не дає спокою забудовникам. Якісь фантастичні мегапроєкти побудови там нового ділового центру Харкова озвучувалися ще за часів пана Кушнарьова, але тоді не склалося. Добре, хоч станція десь залишається…

Торговий центр з підземним паркінгом біля залізничного вокзалу “Харків-Пасажирський”. Проєкт являє собою сучасний торговий комплекс з дворівневим підземним паркінгом, який за допомогою підземного та надземного пішохідних переходів буде поєднано з будівлею вокзалу, частину площ якого теж пропонується доєднати до ТЦ. Орієнтовна площа земельної ділянки – 1.8 га, це територія між управлінням залізниці та Полтавським шляхом, де зараз знаходиться трамвайне коло, «Макдональдс» та різні магазинчики. Трамвайне коло, як можна здогадатися з красивих малюнків, буде знесено. Ну, харківцям не звикати, – але виявляється, що й у майбутті трамвай вирізатимуть. Загальна площа комплексу – 53,3 тис. кв. м, загальна площа комерції – 35,2 тис. кв. м, загальна площа паркінгу – 18 тис. кв. м. На місці теперішньої стоянки створять транспортний хаб, а привокзальну площу вчергове реконструюють – доріжки та газончики перепланують по-іншому. Орієнтовний об’єм інвестицій – $96 млн.

Ключові заклинання: сучасний громадський простір із розвиненою пішохідною та велоінфраструктурою.

Реконструкція Лопанської набережної та нові пішохідні вулиці. Мається на увазі реконструкція 400 метрів променаду по правому берегу річки, між Полтавським шляхом та Купецьким мостом біля Благовещенського собору. Заодно реконструюють Лопанський провулок та прилеглі двори. На пішохідних вулицях передбачені місця з деревами та клумбами, місця для сидіння та прогулянок. «Це нове місце для проведення фестивалів вуличної їжі, мистецьких конкурсів та театральних вистав», – йдеться в описі проєкту. Все справедливо – після того, як міськрада упорядкувала на свій розсуд вуличну їжу у сквері «Стрілка» поруч, таке місце дійсно зайвим не буде. Якщо й його не упорядкують. На перетині вулиці Полтавський Шлях і Лопанської набережної побудують триповерхову будівлю Арт-галереї площею 2,1 тис. кв. м, що дасть можливість проводити виставки молодим художникам та скульпторам. Нагадаємо: раніше вони проводили виставки у Муніципальній галереї, що досі «тимчасово» зачинена. Орієнтовний обсяг інвестицій – $5 млн.

Новий мікрорайон Oleksiivka City площею 22 га, знаходитиметься за Окружною дорогою, ліворуч та позаду «Епіцентра». Складатиметься з 16 житлових кварталів (черг), для яких запроєктовано три дитсадки, школа, стадіон, офісні й торговельні приміщення, підземні паркінги та наземні автостоянки. Кожна з черг розроблятиметься окремим архітектурним бюро. пішохідна зона, яка включатиме пішохідну променаду з кафе, майданчиками для всіх видів відпочинку, громадськими просторами, що буде поєднувати три мікрорайонні площі та у подальшому з’єднає мікрорайон з берегом Лозовеньківського водосховища. Загальна площа об’єктів 201 тис. кв. м, з них комерційні приміщення – 19 тис. кв. м, паркінги – 85 тис. кв. м, школа – 8,5 тис. кв. м, дитячий садок – 4 тис. кв. м. Орієнтовний обсяг інвестицій – $237,4 млн.

Проєкт “Смарт сіті” – мікрорайон з автоматизацією повсякденної діяльності, підвищить комфорт і безпеку жителів. Орієнтовний обсяг інвестицій – $22,1 млн.

Цікава деталь: проєкти передбачається реалізовувати «власною досвідченою генпідрядною організацією, що має досвід будівництва великих проєктів та володіє парком сучасної будівельної техніки». Тобто: дайте гроші, а ми побудуємо… До речі, як ви думаєте, «досвідчена організація» – це у даному випадку «Авантаж» чи «Житлобуд – 1»?

Окремо – проєкт розвитку муніципального е-таксі. Пропонується закупівля 500 електромобілів (470 легковиків та 30 мінівенів) та облаштування 54 зарядних станцій. Орієнтовний обсяг інвестицій – $21,63 млн. Нікого ж не дивує бажання міської влади прибрати до рук ринок, який сформований приватним бізнесом та успішно працює навіть підчас війни? Мабуть, набагато цікавіше проєкту відновлення муніципальної служби “швидкої допомоги”.

Що взагалі відбувається?

Це проєкти не для воєнного і навіть не повоєнного Харкова, звідки підприємці виводять бізнес, де десятки тисяч людей сьогодні лишилися житла, де нові проблеми руйнацій та міграції накладаються на старі проблеми зношеної інфраструктури, аварійного житла, застарілої транспортної схеми. Це – паралельна реальність, у якій харківським бізнесменам не вистачає торговельних площ та сучасних офісів, хіпстери з чисельних IT- та R&D-компаній, що тисячами повертаються до міста з набридлої Західної Європи та Західної України, страждають без сучасного продвинутого смарт-житла, коворкінгів та променадів, а Лопань асоціюється не з брудною водою та комарями, а з неспішними прогулянками та мистецькими заходами…

Ми не будемо коментувати все це. Ми просто хочемо, щоб харківці змогли самі побачити, що вважає за пріоритети сьогодні міська влада у нашому місті. І наскільки адекватно вона розуміє реальність та потреби жителів Харкова. Якісь мегапроєкти час від часу виникають, згадаємо кілька великих проєктів до ЄВРО, що так і залишилися на папері, і не тільки, та й нещодавні – дорога через Барабашово, розв’язка біля станції метро «Київська», гірськолижна траса на сміттєзвалищі, тунелі під центром міста… Але у військові часи такі проєкти сприймаються зовсім по-іншому.

Так а що ж Фостер?

Ще до форуму були розмови, що співпраця з ним була не те, щоб сильно плідною, і фактично «стала на паузу», якщо не припинилася. Знаменитий архітектор не тільки не приїхав на форум особисто – але й не виступив онлайн. Як сказав Терехов – тому що знаходився у США. Як перебування у США заважає (за бажання, звичайно) знайти 10 хвилин і зв’язатися онлайн, або навіть записати виступ заздалегідь та прислати його організаторам – неясно. Найбільш логічний варіант – Фостеру воно не потрібно. Як, можливо, і сам цей проєкт, про який було стільки піару від міської влади. Загадаємо: ані сам Фостер, ані його співробітники так і не побували в Харкові. На форумі від фонду Фостера включився онлайн пан Альберте Сендоя, Співголова відділу архітектури та технологій Фонду, член робочої групи з розробки концепції генерального плану Харкова. Він розповів, що з квітня минулого року по червень поточного було проведено 120 робочих сесій з харківською робочою групою. «Ми фактично витратили 14 місяців, щоб сформувати бачення… Весь цей аналіз за останні півтора року призвів до створення пілотного проекту підходу до генерального плану», – зазначив він. Щоправда, згадував про зовсім інші пріоритети (окрім «Наукового кварталу»): відродити весь історичний центр міста, відновити історичні будівлі, створити зелену артерію між центром міста і північно-східним районом Салтівка, реконструювати пошкоджене житло, перепрофілювати місцеву промисловість, яка була захоплена або зруйнована, створити місцеву модульну будівельну індустрію… Якоїсь конкретики про результати та плани не прозвучало…