У рамках анонсованої Ігорем Тереховим під час передвиборчої кампанії небувалої досі відкритості міської влади у мерії пройшов “круглий стіл” з питань міського транспорту. Поставити запитання чиновникам мали можливість громадські активісти, депутати та журналісти. Проте відповіді на них генерального директора метрополітену В’ячеслава Стаматіна свідчать, що вирішення проблем, що стоять перед харківським метрополітеном, керівництво підземки відкладає на невизначений час або не розглядає.
Багаті теж плачуть
Метрополітен хронічно збитковий попри періодичне підвищення тарифів на проїзд. Заступник мера Євген Водовозов на “круглому столі” підтвердив, що принаймні до кінця опалювального сезону тариф на проїзд не підвищуватиметься – це однозначна позиція міської влади. “Якщо нашим підприємствам необхідно буде підставити плече – ми його підставимо з боку міста, щоб вони працювали стабільно”, – сказав він.
“Підставляти плече” так чи інакше доведеться харків’янам – якщо не у вигляді оплати за проїзд, то у вигляді субсидій, які йдуть з їхніх податків на дотування збитковості підземних магістралей. За три квартали поточного року чистий збиток метрополітену становив 149 млн. гривень.
“Ми звертаємось до міста регулярно за допомогою… Метрополітен – це соціальний вид транспорту. Він ні в одному місті, ні в одній країні світу не приносить прибутку, це збитковий вид транспорту, який лягає певним навантаженням на бюджет країни та бюджет міста”, – гендиректор метрополітену В’ячеслав Стаматін.
Він зазначив, що затримка зарплати у метрополітені становить до півмісяця.
“Ми втратили пасажиропотік, зросли витрати – відповідно, менше доходна частина. На всьому економимо, на чому можливо без шкоди для пасажирів. Масових звільнень працівників немає, але люди дуже незадоволені, їм важко сформувати свій бюджет”, – сказав Стаматін.
Далі він зробив заяву, яка дещо спантеличує тих, хто знайомий з декларацією про доходи пана Стаматіна. “Як і наші працівники, я отримую заробітну плату частинами. Я чудово розумію, коли дружина каже “а коли ж будуть у нас гроші”? Я кажу: “Ну зараз перерахуємо зарплату, і теж принесу додому гроші”. Так, це певні незручності “.
Як тут не поспівчувати дружині пана Стаматіна, заступнику Харківського міського голови з питань правового забезпечення Марині Стаматіній – мабуть, доводиться викручуватись і дотягувати до перерахування на картоплі та макаронах… Як і подружжю інших співробітників метрополітену – адже багато хто з них навіть не заробляє у в середньому 100 тис. гривень на місяць, як вона (згідно з декларацією). Та й не кожен працівник метро, що дотується, приносить додому в заробіток 57 тис. гривень, зазначені в декларації її чоловіка… У соцмережах вже назвали заяву Стаматіна “верхом цинізму”…
“Гнучкий тариф” на проїзд знову відкладається
Одним із шляхів підвищити попит харків’ян на послуги метрополітену активісти вважають запровадження гнучкого тарифу на проїзд. Сьогодні пасажир сплачує 8 грн. при вході на станцію метро, і цей тариф не залежить ані від внесеної на E-Tiket суми, ані від кількості поїздок за місяць. Водночас, пасажиру столичного метро проїзд сьогодні обходиться дешевше, якщо він готовий внести передоплату. По 8 гривень доведеться платити, якщо внести на електронну картку Kyiv Smart Card або Київ Цифровий передоплату за 1-9 поїздок, якщо ж заплатити наперед за 50 поїздок – кожна обійдеться лише по 6,5 грн. Для тих, хто користується метро щодня – цілком відчутна економія. Термін дії картки та записаних на неї поїздок – рік з моменту останнього поповнення або використання. Однією карткою можна сплатити за проїзд кількох пасажирів у наземному транспорті. На транспортну картку можна придбати і проїзні на місяць з певною кількістю поїздок – існує кілька варіантів, від 46 до 124 поїздок на місяць (вартість поїздки, відповідно – від 6,2 до 6,3 грн). Безлімітний місячний квиток коштує 1300 грн. Є також проїзні на 24, 48 та 72 години У європейських містах варіантів оплати ще більше, і як правило, вони включають можливість користуватися всіма видами міського транспорту. Такі схеми роблять користування міським транспортом більш привабливим, зрештою підвищуючи його завантаження та прибутковість.
Введення диференційованого тарифу у Харкові було закріплено у рішенні виконкому міськради у лютому 2019 року, коли тариф на проїзд у метро з 5 до 8 гривень. У травні того ж року виконком поставив завдання профільним комунальним підприємствам прорахувати пасажиропотік для запровадження такого тарифу. У жовтні 2020 року Харківський антикорупційний центр подав до міськради та профільних КП три моделі гнучкого тарифу для громадського транспорту. У розробці цих моделей брав участь член робочої групи із впровадження систем електронного квитка при міністерстві інфраструктури України Іван Фурлет – до цього він впроваджував електронний квиток у Житомирі, очолював КП “Житомиртранспорт”, допомагав впроваджувати гнучкі тарифи в інших містах країни. Тоді ж заступник Харківського міського голови Євген Водовозов сказав, що на вивчення пасажиропотоку та розробку диференційованих тарифів знадобиться приблизно один рік.
Але минуло вже понад два роки, а харків’яни їздять як і їздили за фіксованою ціною. Тобто фактично керівництво метрополітену свого часу зірвало виконання вимог міської влади, і тепер повернутися до цього питання, ймовірно, вдасться лише майже за рік. А про певні терміни запровадження гнучкого тарифу в метро поки що взагалі не йдеться. Причина неможливості прорахунку запровадження диференційованого тарифу – зниження та нестабільність пасажиропотоку після початку пандемії COVID-19. “Ми сьогодні маємо пасажиропотік у метрополітені 50% від доковидного. І жоден науковий пул якийсь, який професійно цим займається, не зможе нам з вами це розрахувати”, – сказав на “круглому столі” Водовозов. Він повідомив, що зараз на базі Університету міського господарства розробляється план сталої мобільності міста, до якого входить вивчення пасажиропотоку та підготовка до зміни маршрутної мережі. Закінчення розробки плану мобільності заплановано до жовтня 2022 року – лише після цього міська влада зможе повернутися до питання запровадження “гнучкого тарифу”.
На рекламі в метро, як і раніше, зароблятимуть приватники
Ще одна, начебто, очевидна стаття доходів метрополітену – плата за розміщення реклами на станціях та поїздах. Ця послуга дуже потрібна, оскільки метрополітен є найбільшим міським перевізником. Доходить навіть до обклеювання плівкою з рекламними зображеннями конструкцій центральних станцій метро. Реклама – на ескалаторах, на вхідних дверях станцій, на турнікетах… Здавалося б – чималі гроші, які хоча б частково можуть покрити збитки підприємства та заощадити кошти міському бюджету.
Та тільки заробляють на рекламі в метро переважно приватні компанії. Держаудитслужба після проведення фінансового аудиту цього КП за період з 1 січня 2016 року до 28 лютого 2019 року зробила висновок, що метрополітен у чотири рази занижує доходи від рекламної діяльності. За три роки, з 2016 по 2018 рік, прибуток харківського метрополітену від реклами становив 41,78 млн грн., що становить 1,98% від загальної суми чистих доходів підприємства за цей період.
Як зазначено в аудиторському звіті, розрахунок щомісячної вартості послуг розміщення реклами у метрополітені здійснювався у довільній формі без використання нормативно-правової чи методологічної бази. Проведеним аналізом інформації, розміщеної на сайтах рекламних агентств про вартість розміщення реклами у харківській «підземці», встановлено, що вона щонайменше в чотири рази перевищує зазначену в договорах метрополітену з рекламними агенціями та мерчендайзерами.
“За укладеними метрополітеном договорами на послуги з надання місць розміщення реклами, понад 80% замовників – це рекламні агенції. Фактично метрополітен продає послуги з розміщення реклами не кінцевим споживачам. Продає за ціною, яка в 4 рази нижча за ринкову. Як зазначено в висновку аудиторського звіту , КП «Харківський метрополітен» має можливість підвищити вартість своїх послуг з надання місць для розміщення реклами на 350% – 400% і при цьому залишитися конкурентоспроможним на цьому ринку», – повідомляв Харківський антикорупційний центр, ознайомившись із документом.
Проте, після цього висновку аудиторів політика комунального підприємства не змінилася. “Це мало рекомендаційний характер, коли проводили аудит підприємства. Але коли вже проводили перевірку підприємства, це не знайшло свого відображення. “Харківський метрополітен” надає послугу з перевезення, а не з надання реклами. Ми не займаємося рекламною діяльністю – це ціла індустрія бізнесу, а нам є чим займатися. Це треба створювати рекламну агенцію, треба ще щось. Ми ж транспортне підприємство, а не підприємство з роздачі реклами”, – заявив Стаматін журналістам. Про причини такого завзятого небажання збільшити прибутковість метрополітену можна лише здогадуватися. Але ж збитки в будь-якому разі покриє місто за рахунок податків харків’ян…