Державний концерн “Укроборонпром” заявив про переведення на неповний робочий тиждень частини конструкторів, технологів та інших співробітників ДП “Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова” (ХКБМ), яке входить до складу Укроборонпрому та є головним розробником української бронетехніки, а також займається її виробництвом.
Про це Харків Times дізнався з повідомлення Укроборонпрому.
Відомство стверджує, що “ХКБМ ім. О.О. Морозова продовжує працювати на обороноздатність країни у штатному режимі”, пояснюючи при цьому, що посадовці від оборонки вважають сьогодні “штатним режимом” провідного оборонного підприємства бронетанкової галузі. Заява є нібито спростуванням інформації, яка “шириться в Інтернеті”, про те, що ХКБМ “нібито з березня-місяця переходить на одноденний робочий тиждень з нібито подальшим звільненням всіх незгодних з цим “рішенням”. “Ця інформація є не лише викривленою та маніпулятивною, але й спрямована проти України, її державності, цілісності та незалежності”, – заявляють чиновники, плутаючи власні інтереси з інтересами України, які вочевидь потребують ефективної роботи підприємств оборонного комплексу в умовах російської військової агресії. Втім, як завжди, винні ЗМІ, що оприлюднили інформацію про ситуацію на підприємстві, а не посадовці, що довели його до жалюгідного стану.
Першоджерелом інформації, яка “шириться в Інтернеті” та, за твердженням Укроборонпрому, “спрямована проти України”, ймовірно, є публікація видання Defense Express. Видання оприлюднило наказ директора ХКБМ Якова Мормила, який він підписав 18 січня. Згідно із цим наказом, підприємство з березня переходить на одноденний робочий тиждень, а всіх незгодних з цим рішенням буде звільнено. “За наявною у Defense Express з власних джерел інформації, з наказом про переведення на одноденний робочий тиждень було ознайомлено понад 800 працівників ХКБМ, або майже вся кадрова чисельність підприємства”, – пише видання.
Укроборонпром визнає, що працівники ХКБМ дійсно будуть переведені на скорочений робочий тиждень, але тільки близько чверті, та до цієї кількості входить частина конструкторів та технологів. За твердженням відомства, “у штатному режимі” працюватимуть співробітники, що виконують контракти з Міноборони із виготовлення бронетранспортерів БТР-4Е. “Таким чином, усі без винятку виробничі підрозділи підприємства – а це більше половини всіх співробітників – будуть виконувати оборонне замовлення без жодних змін у графіку їхньої роботи”, – йдеться у повідомленні.
“Разом із тим, Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова – це передусім провідний розробник бронетанкової техніки в Україні. Інженери-конструктори становлять близько чверті усіх співробітників підприємства”, – нагадують в Укроборонпромі. На сьогодні ХКБМ реалізує лише два дослідно-конструкторських проекти на замовлення Міноборони України: модернізація танку Т-64 під шифром “Краб” та оновлення танку “Оплот” під шифром “Бастіон”. Інженери-конструктори, задіяні у виконанні цих проектів, також працюватимуть у штатному режимі.
“Зважаючи на те, що чверть співробітників ХКБМ на сьогоднішній день не задіяна ані у виробничій діяльності, ані у дослідно-конструкторських роботах, а також беручи до уваги відсутність вільних обігових коштів, за які останні роки підприємство утримувало незадіяний персонал, щоб не звільняти чи скорочувати, директор ХКБМ Яків Мормило ухвалив управлінське рішення про встановлення неповного робочого тижня саме для цієї категорії штату. Йдеться передусім про конструкторів, не задіяних у ДКР “Краб” та “Бастіон”, частини технологів, співробітників архіву, канцелярії тощо”, – йдеться у повідомленні. При цьому Укроборонпром зазначає, що наступного тижня ХКБМ відвідає заступник генерального директора з виробництва держконцерну Ігор Фоменко “з метою контролю за своєчасним та належним виконанням державних контрактів для потреб Збройних сил України”.
За інформацією Defense Express, критична ситуація на ХКБМ склалася через брак коштів: “на період щонайменше до червня 2022 року підприємство може розраховувати лише на 22 млн грн, які були отримані за ремоторизацію наявних у Збройних силах України БТР-4Е”. Мова йде про заміну на 15 бронетранспортерах українських двигунів 3ТД-3, які встановлювалися на перші зразки бронемашин, на німецькі двигуни Deutz. При цьому, за приблизними розрахунками, місячний фонд оплати праці ХКБМ з відчисленнями до бюджетів становить приблизно 12 млн грн, до того ж потрібно оплатити зимову “комуналку” та розрахуватися з низкою приватних підприємств за постачання великої партії комплектуючих бронетранспортерів. “Попри плани звести всю витрату “комуналки” до надмінимумів, наприклад, працювати взагалі без опалення та у найбільш холодні місяці року відключити власну котельню, платіжки очікуються все одно великі”, – констатує видання. Тож, на підприємстві було вирішено оплатити працю робітників лише за січень та половину лютого, а вже з березня перевести співробітників на невизначений термін на одноденний робочий тиждень.
Наприкінці 2020 року Міноборони замовило у ХКБМ партію з 77 машин на базі БТР-4Е, 60 з них – у новій плаваючий версії для ВМС. У 2021 р. ХКБМ поставило лише 10 одиниць БТР-4Е замість передбачених контрактом 25 нових машин. Недороблені минулого року бронетранспортери начебто домовились оперативно поставити у 2022 році.
На початку цього року конструктори ХКБМ мали представити модернізований Т-64 за ДКР “Краб”, а у 2023 році – модернізований та імпортозаміщений БМ “Оплот” за ДКР “Бастіон”. “Керівництво держпідприємства, за інформацією джерела, щоб не припиняти своє повноцінне функціонування й вчасно виконати замовлення Міноборони, намагалося отримати додаткове фінансування через ДК “Укроборонпром”. Однак там у фінансовій підтримці було відмовлено”, – пише видання. За інформацією Defense Express, керівництво ХКБМ неофіційно пропонує працівникам всю весну працювати повний робочий тиждень, але без зарплати. Погасити борги за ці три місяці планують з оплати від Міноборони за партію з 30 БТР-4Е, яку за контрактом мають відвантажити у травні. “Проте, робітники ХКБМ мають певні сумніви, що встигнуть вчасно виконати цей контракт навіть при “затягнутих пасках”, – констатує видання.
До речі, у повідомленні Укроборонпрому чітко окреслені два проєкти, над якими працює КБ. Ані про створення нового БТР, який на початку минулого року Міноборони доручило розробити ХКБМ, ані про завершення робіт над серійною ТКБМ “Дозор-Б” та створення легкої мобільної вогнеметної системи “Спека” на базі цієї платформи не згадується…
Як повідомляв Харків Times, ХКБМ ім. Морозова завершила контракт на виготовлення 45 бронетранспортерів БТР-4Е.
ХКБМ планує поставити Збройним силам України 75 бронетранспортерів.
