Харківських конструкторів бронетехніки планують перевести на одноденний робочий тиждень – ЗМІ

Керівництво Державного підприємства “Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені O.O. Морозова” планує з 14 липня перевести на одноденний графік праці від 120 до 150 висококваліфікованих працівників.

Про це Харків Times дізнався з публікації Defense Express.

Відповідний наказ підписав 11 травня директор ДП ХКБМ Яків Мормило. Згідно з документом, незгодні працювати в нових умовах працівники можуть або звільнитися самостійно, або (в разі відмови піти за власним бажанням й працювати один день в неділю за відповідну мізерну зарплатню) будуть звільнені “на підставі пункту 6 статті 36 КЗпП України через два місяці з дня ознайомлення з наказом”.

“Скорочення”, першою чергою, стосується інтелектуальної складової колективу – зокрема конструкторів. А ось більш “чорні” працівники (зокрема, зварювальники) навпаки будуть працювати у три зміни – робити корпуси нових БТР”, – зазначає видання, посилаючись на власну інформацію.

У ХКБМ наразі працює близько 800 робітників та інженерів. У поточному році підприємство має завершити розробку за Державним оборонним замовленням конструкторської документації та виготовити дослідні зразки “фінальної” версії тактичної бойової колісної машини “Дозор-Б” та модернізованого танку Т-64 (шифр “Краб”). Крім того, на підприємстві проходить робота над створенням “морської версії” БТР-4Е, котра в цьому році замовлена ВМСУ у кількості (попередньо) близько 60 одиниць (загалом ХКБМ має виготовити протягом року понад 70 БТР-4Е). Також конструктори ХКБМ працюють над створенням оновленого та імпортозаміщеного танка БМ “Оплот” (шифр “Бастіон”), дослідний зразок якого має бути представлений у 2023 році.

“Проблем з відсутністю замовлень (ні на конструкторські роботи, ні на створення власне нової бронетехніки) наразі від держави в ХКБМ немає, вже проплачені цьогорічні авансові платежі за прямими контрактами від Міноборони. Однак при цьому збираються скорочувати робочий тиждень та можливо й звільняти незадоволених такими умовами висококваліфікованих інженерів. Згідно з поясненнями, що лунають на ХКБМ, там, попри всі замовлення, готуються до нестачі у фонді заробітної плати за підсумками року й через це вже планують скорочення витрат за рахунок на найбільш “дорогих” працівників (середня зарплата котрих становить близько 14-25 тисяч гривень). Як на таку “стратегію” дивляться топ-менеджери Концерну, котрі отримують по 500-800 тисяч гривень на місяць без жодних затримок, безупинно рапортують про чергові досягнення (зокрема, саме в бронетанковому виробництві) – наразі невідомо”, – зазначає видання.

Як повідомляв Харків Times, у серпні 2020 р. ХКБМ передало Міністерству оборони України останні чотири БТР-4Е, виконавши цим контрактні зобов’язання з виготовлення 45 машин для Міноборони. Контракт був укладений в 2016 році і розблокований в кінці 2019 року. Перші відвантаження військовим бронетехніки після відновлення робіт за контрактом відбулися у грудні 2019 року, далі відвантаження відбувалися за графіком.