Жовтневий районний суд Харкова визнав старшу інспекторку ювенальної превенції Новобаварського райвідділу поліції винною у службовій недбалості, що спричинила смерть трирічної дитини (ч.2 ст. 367 КК) та засудив її до … фактично умовного покарання. Тобто, засудили жінку до трьох років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов’язані з правоохоронною діяльністю строком на рік та зі звільненням від відбування призначеного основного покарання з іспитовим строком також в один рік.
Про це Харків Times повідомили у прес-службі прокуратури області.
Трагічна історія, що тривала з 2017 року, коли трирічний Максим помер у лікарні через голод та побої, завдані нелюдом-батьком за мовчазного потурання нелюда-матусі, закінчилася фактичним виправданням як соціальних працівників, так і поліцейської Інспекторки, які знали про те, що відбувається, але пальцем не ворухнули для порятунку малюка.
При цьому інспекторша – молода жінка трохи старше тридцяти років – так і не побачила своєї провини у стражданнях і загибелі нещасної трирічної дитини. Вона не вважає себе винною в тому, що не вдалася до жодних заходів після того, як у райвідділ надійшла інформація про можливі факти фізичного насильства по відношенню до дитини з боку батьків, перевірку за яким зобов’язана була зробити. Вона не вважає себе винною в тому, що не внесла відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Вона не вважає себе винною в тому, що почала розглядати це повідомлення через два тижні після його надходження, коли Максим уже помер від голоду й тортур. Вона не вважає себе винною і не мучитиметься докорами сумління, бо це почуття в неї, мабуть, атрофоване.
А після закінчення терміну заборони на зайняття посад у правоохоронних органах ця жінка знову може прийти на роботу до поліції і, цілком можливо, до тієї ж ювенальної превенції. І ще один малюк може загинути від жорстокості та байдужості дорослих, покликаних стояти на його захисті. І вона не побачить у цьому своєї провини. До речі, ця співробітниця, що вважає себе безневинною, й досі навіть не звільнена з поліції.
Прокуратура розглядає можливість апеляційного оскарження настільки м’якого вироку.
Як повідомляв Харків Times, 12 вересня 2017 року до райвідділу надійшла інформація про можливі факти застосування фізичної сили до малолітній дитині з боку батьків. Перевірку за повідомленням повинна була провести обвинувачена. Однак працівник поліції проігнорувала свої робочі обов’язки й не вжила жодних заходів. Вона не провела перевірку за фактами насильства у сім’ї та необхідності вилучення дитини з сім’ї, превентивні заходи з батьками тощо. Крім того, відомості про злочин не були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Повідомлення про злочин поліцейська розглянула лише через два тижні після його надходження – вже після смерті трирічного хлопчика від тортур і систематичних побоїв.
Як з’ясувало слідство, загиблого малюка і його старшого брата бив батько. При цьому все відбувалося у присутності матері, проте вона навіть не намагалася зупинити знущання. Після чергового побиття у серпні 2017 року в малюка була зламана нога. А через кілька днів батько зламав синові ще й ребра. Дитина перестала ходити. Але, замість того, щоб відвезти малого до лікарні, батько продовжував катувати дитину. Як наслідок, у хлопчика виникла ще й важка черепно-мозкова травма. Весь цей час дитина страждала від фізичного болю й тривалий час нічого не їла. Потім – впала у кому. Навіть після цього батьки не зверталися до лікарів. Швидку допомогу викликала знайома матері, яка прийшла у гості. Однак врятувати хлопчика не вдалося.
Згідно з висновками експертів, смерть дитини настала внаслідок голоду й постійного фізичного та психологічного насильства, що носило характер особливого мучення й тривало більше року.
8 липня 2019 року той же Жовтневий районний суд виніс вирок директору Центру соцслужб Новобаварського району Олені Таркіній, обвинуваченій у службовій недбалості, через яку загинув трирічний хлопчик. «Призначити покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з позбавленням права займати керівні посади, пов’язані зі здійсненням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій у соціальній сфері, строком на 1 рік без штрафу. На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України звільнити Таркіну від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробувальним терміном на один рік, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов’язки … », – постановив суд.
Олена Таркіна також провини за собою не відчуває та вважає, що врятувати маленького Максима могла тільки його мати. Це при тому, що за три тижні до загибелі малюка саме до соцслужб звертався дядько дитини та просив вжити заходів для порятунку племінників.
Безпосередні вбивці нещасного малюка – батько й мати – наразі відбувають покарання (10 та 8 років позбавлення волі відповідно). Принаймні, до них суд не був такий поблажливий.
