Укроборонпром майже має план щодо харківського авіазаводу

Фото: ukroboronprom.com.ua

Харківське державне авіаційне виробниче підприємство вже шість років, як банкрут, його борги вдвічі перевищують його активи, а працівники бачили останню зарплату рік тому. Втім, Укроборонпром, до складу якого входить завод незважаючи на відсутність в нього держоборонзамовлення, майже доробив план антикризових заходів і сподівається вивести підприємство з кризи. Якщо, звичайно, держава спише більше 2 млрд боргів, а ще хтось інвестує 100 млн. гривень на імпортозаміщення.

Так можна резюмувати те, що заявив журналістам заступник генерального директора ДК “Укроборонпром” з виробництва Ігор Фоменко, представляючи новопризначеного виконуючого обов’язки генерального директора ХДАВП Олександра Кривоконя, повідомив кореспондент Харків Times. Ну як – “новопризначеного”… Кривоконь вже керував заводом із січня до кінця серпня 2017 року, а потім перейшов до Антонова. Тепер – дубль два: Кривоконь і ті, хто ще не звільнився. Фоменко каже, що Кривоконь – “свіжа кров” і досвідчений керівник з кризового управління. Втім, на запитання працівниці заводу, чому ж не продовжив кризово керувати заводом у 2017 році, Кривоконь відповів, що зробив все можливе на той момент, а далі треба було вибудовувати взаємини з “Антоновим”…

Що було

Фоменко нагадав, що підприємство увійшло до складу Укроборонпрому у червні 2015 року, а за два місяці до того була порушена справа про банкрутство ХДАВП та розпочато процедуру розпорядження майном, яка продовжується і нині. Тільки у 2020 році було шість судових засідань, де розглядалися проекти плану санації. “Наразі план санації не затверджений, тому що без списання цієї заборгованості неможливо підприємство витягнути з тієї кризи, де воно зараз знаходиться”, – сказав Фоменко. Останнє засідання було 6 квітня цього року, справу продовжать розглядати 21 вересня.

У ті вже далекі часи кредиторська заборгованість заводу була понад 3,2 млрд грн, заборгованість по зарплаті – понад 52 млн. Станом на сьогодні заборгованість по зарплаті – 253 млн гривень, а “кредиторка” – майже 4 млрд. гривень. Основна частина заборгованості – 2 млрд гривень – це заборгованість перед державним бюджетом, яка пов’язана з випуском підприємством в 2009 році облігацій на суму 1,6 млрд гривень під державні гарантії. Заборгованість перед бюджетом – це близько 65% всієї заборгованості заводу. “Звісно, що ця заборгованість є надмірною для ХДАВП і перевищує навіть загальну вартість його активів майже в два рази”, – констатував Фоменко.

До речі, незважаючи не те, що вже більше п’яти років свого славного шляху накопичення боргів у стані перманентного простою ХДАВП провело у складі Укроборонпрому, військової продукції він не виробляє і не є учасником Державного оборонного замовлення. Він є лише… співвиконавцем робіт з модернізації вертольотів для “Мотор-Січі”.

Що буде

Укроборонпром розробив план порятунку авіазаводу. Ну як розробив… ну майже розробив. “Ми розробили план антикризових дій. Ми розглядали план на раді директорів, але він був направлений на доопрацювання, він не був затверджений”, – сказав Фоменко. План доопрацьовують, і незабаром знову винесуть на розгляд Ради директорів Укроборонпрому. За словами Фоменка, складовою частиною цього плану буде санація. А санація, як ми пам’ятаємо, неможлива без списання боргів заводу перед державою на більш ніж 2 млрд гривень. Це може тільки Верховна Рада, минулого року двічі намагалися внести відповідний законопроект, не склалося – цього року знову вноситимуть. “Я сподіваюся, що у цьому році нам вдасться все ж прийняти такий закон. І якщо буде списана ця заборгованість – це дозволить завантажувати виробничі спроможності, і інвестори будуть більш впевнені, що підприємство виконає свої зобов’язання”, – сказал Фоменко.

Ще одна проблема – імпортозаміщення. На заводі чимало літаків Ан-74 і Ан-140 у різному ступені готовності, але щоб їх могли купувати державні замовники, на них, згідно рішення РНБО від 2015 р., має бути повне імпортозаміщення. Тобто, простіше кажучи – не повинно бути російських комплектуючих, яких, приміром, у складі Ан-74 – 65%. Щоб замінити російські комплектуючі на інші – потрібно переробити конструкторсько-технологічну документацію. А це – щонайменше 100 млн доларів і 2-3 роки праці. “Ми проробляємо з внутрішньоукраїнським інвестором можливість інвестувати за його рахунок переробку документації, а також виконати замовлення на Ан-74 під державні гарантії цього року. Дуже сподіваємось, що урядом буде прийнято рішення, і як мінімум два літака Ан-74 будуть цього року постановою Кабінета міністрів прийняті під державні гарантії для забезпечення потреб державних замовників. Без залучення внутрішнього інвестора в нас, нажаль, немає коштів для того, щоб реалізувати задачу переробки конструкторсткої документації”, – сказав Фоменко.

Також Укроборонпром працює з групою компаній-нерезидентів країни: “опрацьовуємо з ними дорожню карту саме по літаку Ан-74”, як сказав Фоменко. Він не уточнив, про кого йде мова. Але потім розповів, що у 2015-2017 роках велися перемовини щодо виробництва Ан-74 з Канадою. В 2020 році вони знову відновилися, й наразі тривають. Втім, конкретики досягнуто не було. “В цих документах навіть не була визначена виробнича площадка для виробництва модернізованого Ан-74. Там були, наприклад, пропозиції використовувати три типи двигунів. Тому зараз головне питання – дорожня карта та формування тактико-технічного завдання для перепроектування літака. І я сподіваюсь, що там буде “Мотор-Січ” основним поставщиком двигунів, а виробничою площадкою буде Харківський авіазавод”, – сказав Фоменко.

Простіше з недержавними замовниками – вони імпортозаміщення не вимагають, і може, таки щось купуватимуть й без нього. “По Ан-140 – ми знаходимося на завершальній стадії переговорів на закупівлю двох літаків приватним замовником. Я сподіваюсь, що в травні-червні ми підпишемо лізинговий контракт з цим замовником і зможемо добудувати два літаки Ан-140 і передати їх в експлуатацію”, – сказав Фоменко.

А чому б його просто не продати…

До речі, за словами Фоменка, пару тижнів тому було озвучено ініціативу “деяких депутатів”, які розглядають можливість приватизації підприємства. “Наскільки я розумію – це поки що ідея”, – сказав Фоменко. “На мою думку, земля, люди, будівлі, обладнання – все буде тут, якщо будуть прописані вимоги з погашення заборгованості по зарплаті, інвестування в модернізацію та технічне переоснащення, збереження профілю підприємства. Чому ні?… Це теж має право на життя, але це буде вирішувати вже Уряд і Верховна Рада”, – додав він. Адже сьогодні ХДАВП входить до списку об’єктів державної власності, що не підлягають приватизації.

Поки ж потрібно зайнятися реалізацією надлишкового майна. “Територія велика, деякі цехи незавантажені, й обладнання незавантажене. Це обладнання можна реалізувати і направити кошти на технічне переоснащення, і погашення боргів в першу чергу – боргів по зарплаті. Звісно, це не повинно зашкодити підприємству, з урахуванням того, що ключова компетенція – виробництво літаків – повинна залишитися на підприємстві”, – наголосив Фоменко.

Чим серце заспокоїться

Працівники, які крайній раз (все ж про авіацію мова, та й питання нервове, будемо забобонні – Харків Times) отримували зарплату ще минулого квітня, дуже хочуть виплати боргів. “Сподіваюся до травневих свят виплатити за два місяці”, – заявив Кривоконь. Втім, де брати ці гроші – поки невідомо. “Погашення заборгованостей – ми взяли паузу у тиждень – днів 10, щоб опрацювати можливість залучення коштів фінансової допомоги, або можливість кредитування, будемо доопрацьовувати, зараз я не можу назвати, який буде фінансовий механізм, але нам треба буде доопрацювати це питання і підтримати трудовий колектив”, – сказав Фоменко. Якихось прогнозів на подальші виплати керівники поки що не роблять. Фоменко лише висловив сподівання, що Кривоконь цю проблему вирішить.

Як повідомляв Харків Times, вранці 15 квітня на знак протесту проти невиплати зарплати співробітники ХДАВП перекрили пішохідний перехід біля підприємства по вулиці Дерев’янка, згодом – Сумську на пішохідному переході біля Велоцентру.

Протягом 2012-2019 років ХДАВП взагалі не отримував державних замовлень. Останній літак підприємство випустило в 2014 році.

Наприкінці березня минулого року в «Укроборонпромі» заявили, що розроблено план санації Харківського авіазаводу. Документ в тому числі передбачав прийняття Верховною Радою закону про списання заборгованості авіаційних підприємств, зокрема – податкових боргів ХДАВП.

У січні 2021 року в “Укравіапрому” заявили, що Харківський авіазавод чекає замовлення на 8 літаків Ан-74 для військових.