Причина авіакатастрофи АН-26Ш під Чугуєвом – системні порушення правил виконання польотів у ХНУПС ім. Кожедуба

Фото: Сергій Бобок / Харків Times

Урядова комісія з розслідування катастрофи Ан-26Ш бортовий номер 76, яка сталася 25 вересня під Чугуєвом, офіційно оприлюднила результати роботи та назвала причини трагедії.

Про це Харків Times дізнався з доповіді голови комісії, віце-прем’єр-міністра, міністра з питань стратегічних галузей промисловості Олега Уруського на засіданні Кабінету міністрів.

За його словами, відповідно до планової таблиці, польоти 25 вересня на аеродромі Чугуєва розпочалися о 16:00 за схемою “день з переходом на ніч”. Екіпаж під управлінням майора Богдана Кишені виконав зліт о 18:50, передбачалося вісім польотів із закінченням о 22:50. О 20:35:45 літак виконав п’яту посадку. “Замість обрулювання та зміни членів екіпажу командир екіпажу майор Кишеня виконав шостий зліт конвеєром, що означає: посадка і зліт виконуються без зупинки літака на посадковій смузі”, – сказав Уруський.

Катастрофа літака сталася о 20:44:49 внаслідок дії низки небезпечних факторів.

“Першим з цих факторів, що спровокував події, які призвели у подальшому до катастрофи, стала відмова системи ПРТ-24 з системи управління лівого двигуна, що о 20:36:05 спричинило виникнення особливої ситуації. Після встановлення горизонтального польоту екіпажем не було вирівняно тягу лівого та правого двигунів, що стало другим небезпечним фактором, який вплинув на розвиток особливої ситуації. Випуск екіпажом закрилків на етапі заходу на посадку в положення 38 градусів, було третім небезпечним фактором. Несвоєчасне переведення літака на зниження та помилкова побудова траєкторії зниження, намагання якнайшвидше вийти на глісаду замість зниження з виходом на початок злітно-посадкової смуги, було четвертим небезпечним фактором. Враховуючи додаткову тягу третього двигуна на правому напівкрилі, та випущені на 38 градусів закрилки, несиметричне збільшення тяги правого двигуна АІ-24ВТ призвело до надзвичайно складної польотної ситуації. Штучне створення несиметричності тяги силової установки було п’ятим небезпечним фактором, що суттєво погіршив умови польоту”, – сказав Уруський.

З 20:44:05 на борту літака виникає та розвивається аварійна ситуація. Не усунення ковзання є шостим небезпечним фактором, який обумовив перехід о 20:44:32 аварійної ситуації в катастрофічну. О 20:44:49 на швидкості 100 км/год з кутом крену 75 градусів та кутом тангажу 26 градусів літак зіткнувся з землею. За приблизною оцінкою, перевантаження у центрі мас літака в момент удару складало 12 одиниць.

За словами Олега Уруського, безпосередньою причиною катастрофи стала втрата швидкості на передпосадковій прямій, яка призвела до звалювання літака з подальшим зіткненням із земною поверхнею.

Причинами катастрофи, що сприяли її виникненню, стали:

  • загальноприйнята у військовій частині практика виконання на літаку АН-26 зльотів “конвеєром”, на одному з яких через швидкоплинність процесу екіпаж не зміг ідентифікувати відмову авіаційної техніки та своєчасно припинити зліт;
  • відмова системи ПРТ-24 лівого двигуна АІ-24ВТ в умовах не передбаченого плановою таблицею польотів виконання зльоту “конвеєром”;
  • загальноприйнята у військовій частині практика постійного перебільшення встановленої одночасної кількості та змішування екіпажів курсантів-штурманів та курсантів-пілотів на борту літака;
  • порушення планової таблиці польотів;
  • перебування у шостому польоті на борту літака осіб, які не були передбачені плановою таблицею польотів, та неприпинення порушень керівництвом польотів – керівником польотів на аеродромі, керівником зони посадки та помічником керівника польотів.

“Головні причини катастрофи – відсутність дієвого контролю за організацією та контролем польотів з боку посадових осіб Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба; системні порушення правил виконання польотів в університеті; недостатня професійна підготовка екіпажу до дій в особливих ситуаціях, здійснення всебічного аналізу характеру локальної відмови авіаційної техніки з моделюванням правильних та злагоджених дій для запобігання переростанню особливої ситуації у катастрофічну”, – резюмував Уруський.

Він повідомив, що за результатами розслідування підготовлена низка пропозицій з метою недопущення подібних авіакатастроф у майбутньому. Всі матеріали, які напрацьовані урядовою комісією, будуть передані до правоохоронних органів, які продовжують здійснювати слідчі дії з метою встановлення безпосередніх винних у трагедії.

Як повідомляв Харків Times, на борту літака знаходилося 27 військових, 25 з них загинули під час катастрофи. Один курсант, що отримав 90% опіків тіла, помер наступного дня у лікарні.

Единий, хто вижив після падіння військового літака АН-26, курсант ХНУПС Володимир Золочевський, після падіння намагався врятувати свого товариша.

Член Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Ірина Верещук (фракція партії “Слуга народу”) під час брифінгу 30 вересня заявила, що комітет планує передати правоохоронцям інформацію щодо можливих системних порушень у Харківському національному університеті Повітряних сил ім. Кожедуба, які мали місце ще до катастрофи літака Ан-26Ш.

Міноборони повідомило 23 жовтня, що начальника Харківського національного університету Повітряних сил Олександра Турінського усунуто від виконання службових обов’язків до остаточного офіційного встановлення всіх обставин та причин катастрофи.