У Харківській області необхідно висадити не менше 90-100 тис. га нових лісів для досягнення оптимального рівня лісистості.
Про це заявив на прес-конференції директор Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації імені Г. М. Висоцького Віктор Ткач, повідомив кореспондент Харків Times.
Ткач повідомив, що лісистість області сягає сьогодні 12,1%. 50 років тому вона сягала 8,9%, тобто, спостерігається тенденція збільшення лісистості. Оптимальний рівень лісистості, який розрахував інститут, на сьогодні становить 15%. Оптимальна водоохоронна лісистість, яка розрахована інститутом для області, сягає 19%. “Ми говоримо про оптимальний рівень як про мінімально необхідний рівень”, – наголосив Ткач.
“Розрахунки свідчать, що якщо площа лісового фонду Харківщини сягає сьогодні орієнтовно близько 400 тис. га, то щоб досягнути мінімально необхідного рівня лісистості, треба додатково створити ще не менше 90-100 тис. га нових лісів. Це велика проблема, яка сьогодні стоїть перед лісівниками області і загалом перед регіоном, перед керівництвом області. Тому що питання, пов’язані із функціонуванням лісів, є дуже важливі. І ми повинні говорити сьогодні не тільки про деревний ресурс, який ми отримуємо в процесі ведення лісогосподарства, тому що багатогранні екологічні функції значно вагоміші”,- сказав директор інституту.
Ткач зазначив, що 53% лісового фонду Харківщини складають дубові насадження, 33% – соснові.
“Проблема дуже серйозна в тому плані, що більше 50% дубових лісів, найбільш цінних – є порослеві, другої та третьої генерації, які після досягнення 80-90-річного віку фізіологічно слабнуть, вони починають піддаватися масовим процесам всихання і ослаблення. Тому перед інститутом стоїть дуже складна задача, пов’язана із розробкою відповідної нормативно-правової бази з тим, щоб системою відповідних лісогосподарських заходів перевести ці порослеві насадження у більш цінні насіннєві. Це надзвичайно складна робота, тому що вона охоплює великий цикл лісогосподарських робіт, починаючи від заготівлі насіння і до системи рубок, системи захисту лісів, селекційних проблем і таке інше. Ми над цим питанням зараз активно працюємо. Так само гостро стоїть і проблема із сосновими лісами. В повоєнний період на значних площах були створені соснові ліси, значна частина їх – на колишніх староорних землях – які, досягнувши 60-70-річного віку, так само піддаються процесам всихання і ослаблення”, – сказав Ткач.
За його словами, у зв’язку із змінами клімату постають проблеми, пов’язані із масовим розвитком шкідників. “По нашій прогнозній оцінці, за найближчі 10-20 років в умовах змін клімату може спостерігатися ослаблення лісів щонайменше на площі 70-90 тис. гектарів. Це – 1/4-1/5 частина всіх лісів Харківщини. Тому потрібно розроблювати і впроваджувати відповідну систему лісозахисних робіт, пов’язаних із боротьбою з шкідниками і хворобами”, – наголосив науковець.
Він зазначив, що в області існує велика проблема, пов’язана з передачею земель під обліснення, і для вирішення цієї проблеми необхідно створити механізм передачі земель.
“Тільки внаслідок меліоративного впливу полезахисних лісових смуг прибавка урожаю по основних видах сільськогосподарських культур сягатиме 10-30%. В тому році Харківщина зібрала 4,4 млн. тон зернових і зернобобових, в тому числі 2,3 млн. тон пшениці. Не будемо говорити про 30%, давайте про 10%. 10% від 2,3 млн – це 230 тис. тонн зерна додатково. Сьогодні вартість пшениці другого сорту м’яких сортів – близько 6 тис. гривень, твердих сортів – близько 7 тис. гривень. Беремо по мінімуму – у грошовому еквіваленті прибавка урожаю могла б бути в межах 1,3 млрд. грн. Ми вважаємо, що вкрай необхідно питання вирішити це, і розробити регіональну програму “Ліси Харківщини”. На превеликий жаль, у сусідніх областях такі програми розроблені, вони затверджуються або рішенням обласної ради, або розпорядженням обладміністрації. Але, на превеликий жаль, на теренах Харківської області такої програми ще немає. І ми готові приступити разом з обласним управлінням, з тим, щоб на найбільший період, на 50-річний період, таку програму розробити, це була б дорожня карта, яка б давала нам можливість систематизувати наші дії”, – сказав Ткач.
