Харківська область знаходиться на другій позиції серед регіонів України за кількістю вишів та студентів, значно поступаючись Київській області.
Про це Харків Times стало відомо з Річного звіту Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти за 2019 рік.
У Харківській області працюють 59 вишів та один відокремлений підрозділ (у Києві – відповідно 176 та п’ять, у Київській області – 13 та шість). 19 вишів Харківщини мають статус національних (у Києві – 27, у Київській області – 1).
У жовтні 2019 року Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти було представлено аналітичний звіт щодо виконання критеріїв надання та підтвердження статусу національного закладами вищої освіти України. На основі річних звітів національних ЗВО здійснено обчислення інтегрального індикатору виконання порівняльних критеріїв для кожного із закладів. Низькі показники, але у межах норми, показав зокрема Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого. Високі загальні показники продемонстрували Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна та Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського.
“Скоріше за все, аналітичний звіт щодо виконання критеріїв надання та підтвердження статусу національного закладами вищої освіти України став першим і останнім документом Національного агентства такого жанру, оскільки після прийняття змін до Закону України “Про вищу освіту” статус національного закладу вищої освіти є почесним і надається за визначний внесок у розвиток вищої освіти, науки та культури України”, – зазначає відомство.
У Харківській області навчається 154,8 тис. студентів, в Києві – 343 тис., у Львові та області (третя позиція) 108 тис., у Дніпрі та області – 92 тис. “У Києві кожен третій здобувач вищої освіти навчається на заочній формі, що, на нашу думку, більше характеризує не кількісне наповнення столичних ЗВО, а якість надання вищої освіти”, – зазначає відомство.
Десятку українських закладів вищої освіти за кількістю зареєстрованих запрошень для іноземців станом на листопад 2018 року очолює Харківський національний медичний університет (1617), на третій позиції – Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна (1220), на п’ятій – Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут” (1166), на сьомій – Харківський національний університет радіоелектроніки (1102). Топ-10 українських вишів за кількістю іноземних студентів також очолює Харківський національний медичний університет (4432), на другій – Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна (4363). “Лідерство університетів Харкова, окрім об’єктивної привабливості для абітурієнта, пояснюється також і початком військових дій на Сході України і масовим відтоком іноземців з Донецької та Луганської областей”, – йдеться у звіті.
Найпопулярнішими напрямами навчання для іноземних студентів є медичні спеціальності, менеджмент, фінанси і право.
“Підготовка фахівців з вищою освітою сконцентрована в п’яти великих регіонах – Київ, Харківська, Львівська, Дніпропетровська та Одеська області. На ці п’ять регіонів загалом припадає більше половини (53%) усіх закладів вищої освіти, що отримують кошти з державного бюджету. Ці ж заклади вищої освіти навчають за державним замовленням понад 60%студентів, на підготовку яких припадає понад 67%витрат державного бюджету”, – йдеться у звіті. Втім, жоден з харківських вишів не увійшов до ТОП-5 закладів вищої освіти із найвищими середніми витратами на одного студента за держзамовленням.
За видатками на вищу освіту Харківська область посідає друге місце серед регіонів країни після Києва – вони складають 2,1 млрд грн. (Київ – 4,8 млрд грн.).
З харківських вишів до ТОП-10 за середнім конкурсним балом зарахованих абітурієнтів увійшов лише Харківський національний медичний університет (третя позиція, 179,4). Середні витрати у 2018 р.на 1 студента за держзамовленням у ХНМУ найнижчий з цієї десятки – він складає 30 тис. грн.
До ТОП-10 вишів, у які у 2019 році було подано найбільше заяв на бакалаврат і магістратуру, увійшов Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна (сьома позиція, 19 тис. 379 заяв).
Серед ТОП-5 вишів, які отримали найбільше місць державного замовлення порівняно з 2018 роком – Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут” (друга позиція, + 129 місць) та Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка (четверта позиція, + 93 місця).
До ТОП-10 рейтингу закладів вищої освіти за рекомендаціями на бюджет у 2019 році (бакалаврат на основі ПЗСО) увійшли Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна (п’ята позиція, 1253), Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут” (восьма позиція,1018) та Харківський національний університет радіоелектроніки (дев’ята позиція, 898).
У 2019 році Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна отримав 70 млн грн державного фінансування на проведення фундаментальних, прикладних досліджень і наукових розробок. Це друга позиція серед вишів країни після Київського національного університету імені Тараса Шевченка (97 млн грн). На сьомій позиції – НТУ “Харківський політехнічний інститут” (22 млн грн).
