ЛКМЗ знову поставив ХКБМ ім. Морозова браковані корпуси для бронетранспортерів – експерт

“Лозівський ковальско-механічний завод” поставив на Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. Морозова (ХКБМ) три перших корпуси для виготовлення БТР-4 нової партії. Але виявилось, що вони прийшли з браком – на них є тріщини.

Про це ХарківTimes дізнався з блогу директора інформаційно-консалтингової компанії Defense Express, члена правління “Ліги оборонних підприємств” Сергія Згурця.

“На непровареній і потрісканій броні стоїть клеймо військового представництва Міністерства оборони, що з цими корпусами все гаразд”, – зазначає експерт.

Згурець нагадує, що напередодні нового року генеральний директор ДК “Укроборонпром” Айварас Абромавічус заявив, що спільно з Міноборони та за підтримки уряду розблокували контракт під державні гарантії на постачання 45 БТР-4 для Збройних сил. Перші 12 БТР-4 вже поставлено, здійснено передоплату на ХКБМ у 125 млн грн. Також було заявлено, що усі БТР-4, і вже готові, і наступні, виготовлятимуть з української броні марки “71”.

“Проте перші нові корпуси з “Лозової”, які днями доставили до Харкова, мають чітко виражені ознаки браку. Це неякісне зварювання, “не провар”, як стверджують фахівці, броні – тобто, пустоти під тонким шаром металу, які можуть бути легко пробиті ворожими кулями. І також тріщини, які ховаються під фарбою. Окрім цього, кожен із цих залізних напівфабрикатів ще треба буде “допилювати напильником” із колосальною втратою часу, аби можна було встановити вузли та агрегати збиральними командами ХКБМ”,- зазначає Згурець.

Компанія Defense Express отримала декілька фотографій, на яких все це можна розгледіти, включно з тим, де на поставлених корпусах поблизу номера корпусу стоїть зірочка військової прийомки.

Експерт повідомляє, що ціна одного бронетранспортеру за контрактом від 28 грудня 2016 року – 33,6 млн грн. З моменту пыдписання контракту ЛКМЗ підняв вартість своїх послуг з виготовлення корпусу одного БТР з 2,1 млн до 3,2 млн грн. “Укроборонпром” через ХКБМ перерахував кошти на Лозову на виготовлення корпусів БТР-4 з урахуванням збільшеної ціни на корпуси та комплектуючі. Проте Міноборони закуповує і буде закуповувати БТР у ХКБМ за старою ціною. Тож законний прибуток на кожному БТР для ХКБМ був урізаний.

При цьому в Міноборони говорять, що для задоволення потреби армії в БТР-4 необхідно випускати по 100 машин на рік протягом 10 років. Однак через те, що виробник не може поставляти їх у необхідній кількості, військові закупають також БТР-3. “Чому закуповуємо різні колісні броньовані машини? Бо не можемо отримати достатню кількість ні БТР-4, ні БТР-3”, – цитує Згурець неназваного співрозмовника.

Зараз все вкотре вперлося в темпи та якість виготовлення корпусів на Лозовій. Після поставки перших 12 бронетранспортерів решта 33 БТР-4 мають надійти до війська до 1 вересня 2020 року. Очікуваний темп ЛКМЗ – чотири корпуси на місяць. При цьому в Україні немає іншого підприємства, де можна виготовляти корпуси для БТР-4 за технологією, яка прив’язана до 71-ї броні, яку випускає ПАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь”. Так, ДП “ХКБМ” не має можливості загартовувати сталь марки 71, а ДП “Завод ім. Малишева” не має можливості загартовування бронедеталей великих розмірів – а це близько 35 деталей для БТР-4.

Щоб уникнути залежності від єдиного в Україні підприємства, що загартовує вітчизняну сталь та має недержавну форму власності, раніше на ДП “ХКБМ” був створений цикл виготовлення корпусів з броні високої твердості, яка не потребує загартування. Така броня випускається закордонними виробниками. У такому варіанті технологічний цикл не потребує участі приватного ЛКМЗ. На ХКБМ та на заводі Малишева вже є все устаткування, аби, щонайменше, подвоїти кількість БТР-4, що можуть виготовлятися щомісяця. На ХКБМ стоять нові швейцарські станки-напівавтомати, які дозволяють забезпечити зварку корпусів з якістю не гіршою, аніж за кордоном.

При цьому вартість корпусу БТР-4, виготовленого з імпортної броні, дешевша, аніж із 71 броні на Лозовій. Різниця у відпускній ціні за один корпус від ЛКМЗ та корпусу власного виробництва з імпортної броні становить понад 350 тис. грн. на користь ХКБМ. Окрім цього, державне підприємство за кожний корпус додатково отримувало б понад 320 тис. грн. по фонду заробітної плати.

“Мені казали: “Ти знаєш, кожен корпус БТР-4, виготовлений на Лозовій з 71-ї броні – це “дійна корова”. Вона дає “молоко” всім, її не можна чіпати”. Звісно, я в таку примітивну реальність не вірю. Бо у нас боротьба з корупцією на всіх фронтах. Але дійсно дивно, що за шість років жодна імпортна броня на БТР-4 – ні бельгійська, ні польська, ні фінська – так у нас і не прижилась. Скажете, якість у них не та? Довга дискусія. Але чому імпортна броня для “Онцилл”, “Росомаків”, “Козаків” і ще трьох десятків зразків бронетехніки підходить, а до БТР-4 – ні?”, – пише Згурець.

За його словами, у 2011-12 рр. на 30 БТР-4, поставлених інозамовнику, були виявлені тріщини. З 2014 р. під час експлуатації 127 БТР-4Е та машин на їх базі, які були виготовлені на ЛКМЗ та експлуатувалися у військових підрозділах ЗСУ та НГУ, було зафіксовано 53 випадки дефектів корпусів у вигляді тріщин, з них 11 – у 2018 р. При цьому в деяких випадках спостерігалися множині тріщини. Основні дефекти – тріщини в корпусі на передньому броньовому листі на верхній частині корпусу. На малюнку нижче позначена кількість таких тріщин на конкретній машині.

“Злі язики стверджують, що генеральний директор ДК “Укроборонпром” Айварас Абромявічус мав зустрічі з власником ЛКМЗ, колишнім народним депутатом та впливовим бізнесменом Анатолієм Гіршфельдом. Не важливо, коли це було – чи коли в “УОПі” ухвалювали рішення про виготовлення корпусів БТР-4 лише на Лозовій. Чи коли Президент відвідував Харків, дивувався з занепаду нашого танкограду і закликав бізнесменів допомогти “оборонці”. Але хіба про таку допомогу йшла мова? Тож зараз у гендиректора “Укроборонпрому”, думаю, є актуальна нагода ще раз оперативно зустрітись з власником Лозової. І почати виправляти ситуацію. Або взяти на себе всю відповідальність за саботаж при виконані державного замовлення”, – зазначає експерт.

Як раніше повідомляв ХарківTimes, Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова передало Міністерству оборони 12 бронетранспортерів БТР-4Е з обсягу державного оборонного замовлення 2019 року. Термін поставки бронетранспортерів за контрактом минув ще у червні. Термін виконання контракту продовжений до 31 серпня 2020 року. Додаткова угода щодо продовження терміну поставки контракту між ХКБМ та Міністерством оборони України була підписана відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України, ухваленого 4 грудня 2019 року.