Харків’янин, який заявляв про катування у райвідділі міліції, виграв справу проти України у ЄСПЛ

Житель Харкова Вартан Саргсян виграв справу проти України у Європейському суді з прав людини за заявою про катування, яким його піддали у квітні 2007 року співробітники міліції у Червонозаводському райвідділі Харкова.

Про це ХарківTimes дізнався з рішення ЄСПЛ у справі “Саргсян та інші проти України”, яке було прийняте 3 грудня 2019 року та оприлюднене 9 січня.

Заява Саргсяна була об’єднана із заявами ще двох громадян України, які скаржилися на те, що зазнали жорстокого поводження з боку міліції і державні органи влади не провели ефективного розслідування їх відповідних тверджень.

Співробітники райвідділу поліції затримали Саргсяна 24 квітня 2007 року за невиконання законного наказу міліціонера надати документи для ідентифікації особи. Двоє міліціонерів, які здійснювали затримання, пояснили у ході подальшого розслідування, що того дня вони очікували його біля його помешкання для того, щоб запросити його для допиту в якості свідка у справі про вбивство. Побачивши, що особа, яка виглядала, як Саргсян, проходила повз них, вони попросили показати документи. Саргсян відмовився та почав активно сперечатися з міліціонерами, після чого намагався втекти.

Того ж дня Червонозаводський райсуд Харкова визнав затриманого винним у непокорі законній вимозі працівників міліції та засудив його до адміністративного арешту. Саргсян стверджував, що під вартою він був допитаний стосовно вбивства, при цьому зазнав жорстокого поводження з боку працівників Червонозаводського райвідділу. За його твердженням, декілька міліціонерів, змушуючи його зізнатися у вбивстві, неодноразово штовхали його обличчям у товстий лист поролону та викручували його сковані руки за спиною, прагнучи придушити його та заподіяти йому сильний біль. В подальшому вони змусили Саргсяна роздягтися. Два міліціонери сіли йому на ноги, у той час як третій стиснув його статеві органи пластиковим пакунком. Крім того, міліціонери неодноразово били чоловіка по голові товстою папкою; плювали йому в обличчя, загрожували покарати його родичів та “застосовували електричний струм до мокрих ганчірок, притиснутих до його вух, щелепи та інших частин голови”.

Саргсян під тортурами зізнався у вбивстві. В той же день його оглянув під вартою спеціаліст Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи, який у звіті зазначив відсутність будь-яких травм або скарг. Тільки 27 квітня Саргсян вперше отримав можливість зустрітися з адвокатом Харківської правозахисної групи Геннадієм Токарєвим та відкликав своє зізнання. Наступного дня він був звільнений з-під варти.

Вийшовши на волю, Саргсян звернувся до Харківської міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги. Лікарі виявили в нього контузії м’яких тканин голови, садна на щиколотках та біль при пальпації статевих органів. 7 травня прокурор Червонозаводського району вирішив не порушувати кримінальні провадження проти Саргсяна у зв’язку з убивством через недостатні докази його участі.

21 травня обласне бюро судово-медичної експертизи знову обстежило Саргсяна та відзначило у своєму звіті відсутність в нього будь-яких травм.

Одразу після звільнення Саргсян подав скаргу до прокурора Червонозаводського району, проте йому тричі відмовили у порушенні кримінальних проваджень за його заявою. Причому, рішення про відмову приймав той же слідчий прокуратури, який розслідував убивство, в якому примушували зізнатися Саргсяна. 24 лютого 2009 року Харківський адміністративний апеляційний суд задовольнив скаргу Саргсяна про бездіяльність прокуратури, вирішивши, що вона не здійснила належних дій після скарги, поданої у день звільнення.

У серпні 2009 року Червонозаводський райсуд відхилив апеляцію, подану Саргсяном проти рішення прокуратури від 8 травня 2007 року про відмову у порушенні провадження, зазначивши, що “оригінал рішення було неможливо знайти і була доступна лише копія, і тому апеляція була позбавлена об’єкту”.

Європейський суд зазначив, що держава Україна не надала задовільного та переконливого пояснення походження задокументованих лікарями травм заявника, та не спростувала те, що вони були отримані під вартою. Він дійшов до висновку, що немає підстави ставити під сумнів опис жорстокого поводження, наданий Саргсяном, та що чоловік зізнався у злочині за обставин, за яких не було процесуальних гарантій, таких, як доступ до адвоката.

ЄСПЛ зобов’язав Україну виплатити Саргсяну 15 тис. євро відшкодування моральної шкоди, а його адвокату – 5 тис. євро компенсації судових витрат.