Сьогодні, 23 листопада, в Україні вшановують пам’ять жертв голодоморів, наймасштабніший з яких був у 1932-1933 роках. У Харкові в пам’ять про мільйони померлих проведуть низку заходів.
Траурні заходи розпочалися з покладання квітів до Меморіального комплексу пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років.
Присутні вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання, поклали до меморіального комплексу квіти та запалили свічки.
Як дізнався ХарківTimes з повідомлення відділу комунікації Нацполіції області, у церемонії взяли участь близько півтори тисячі громадян. Зокрема, представники влади, політичних партій і громадських організацій, керівники правоохоронних органів, духовенство та пересічні харків’яни. Охорону публічного порядку забезпечували 20 працівників поліції та 50 військовослужбовців Нацгвардії.
У цей день відкриті двері Музею пам’яті жертв Голодомору на Харківщині. Його відкрили на меморіальному комплексі торік. В експозиції – предмети вжитку жителів Харківщини 1930-х років, одяг та посуд того часу, а також унікальні документи й світлини, що дивом пережили знищення свідоцтв Голодомору. Більшість експонатів передали до музею жителі області, в родинах яких збереглися такі речі – «свідки» штучного голоду в Україні.
Фото: kharkivoda.gov.ua
Заходи на вшанування пам’яті жертв голодоморів відбуватимуться в Харкові та області протягом усього дня.
О 12.30 на площі Конституції розпочався традиційний траурний Хресний ходу в рамках заходів із вшанування пам’яті жертв голодоморів і політичних репресій 1932-1933 років. Учасники ходи пройдуть по вулиці Сумській до Молодіжного парку.
О 16:00 на площі Свободи громадські організації проведуть акцію «Запали свічку»: з лампадок зі свічками викладатимуть палаючий хрест.
У ХХ сторіччі українці пережили три голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Утім, наймасштабнішим був Голодомор 1932-1933 років. Це був штучно створений радянською владою голод, від якого потерпали українські селяни. Спочатку, за наказом влади, в них забрали все зерно, не залишили навіть посівний матеріал. Але цього було замало.
18 листопада 1932 року вийшла Постанова ЦК КП(б)У про заходи щодо посилення хлібозаготівель. Згідно цієї постанови, за невиконання планів хлібозаготівель господарства каралися натуральними штрафами, тобто у селян відбирали всі харчі.
“В листопаді і грудні 1932 року забрали все зерно, картоплю, все забрали, включно квасолю і все, що було на горищі. Які дрібні були сушені груші, яблука, вишні — все забрали”, – про це йдеться в свідченнях Федора Коваленка з села Лютенька Гадяцького району тодішньої Полтавської області, які зафіксовані в тритомнику свідчень, виданих у 1990 році Комісією з українського голоду 1932—1933 років в Конгресі США.
Питання кількості людських втрат України від Голодомору досі залишається відкритим. Більшість науковців відстоює число вбитих понад 7 мільйонів осіб в УРСР та 3 мільйони українців в інших регіонах СРСР: на Кубані, в Центрально-Чорноземній області, Поволжі та Казахстані.
За регіональним розподілом втрат, із тогочасних 7 областей, які входили до складу України, найбільше потерпіли Київська та Харківська області. У кожній з них передчасно померли понад 1 млн осіб.
