ЄСПЛ визнав Штепу постраждалою від українського правосуддя

Фото: УНИАН

Європейський суд з прав людини сьогодні, 24 жовтня, ухвалив рішення у справі “Штепа проти України” та визнав, що скарги колишнього мера Слов’янська, обвинуваченої у посяганні на територіальну цілісність держави та участі у терористичній організації, Нелі Штепи на невиправдано довгий строк утримання під вартою є прийнятною.

Про це Харків Times стало відомо з тексту рішення Європейського суду з прав людини.

ЄСПЛ зазначив, що аргументи, наведені державою в судах, не містили “чітких і точних підстав для тримання заявника під вартою”, а суди “просто посилалося на доводи слідчого без будь-якого вивчення правдоподібності наведених підстав”. Більш того, ці доводи “не розвивалися з плином часу і продовжували складатися з тих же самих формальних та стереотипних висновків”.

“Суд, зокрема, зазначає, що в цій справі національні суди неодноразово виправдовували подальше тримання заявника під вартою відсутністю підстав для її звільнення, у той час як пункт 3 статті 5 Конвенції передбачає протилежний підхід і вимагає від національних властей вказувати підстави для тривалого тримання особи під вартою”, – йдеться у рішенні ЄСПЛ.

Суд встановив, що попереднє ув’язнення Штепи тривало “близько трьох років і трьох місяців”.

Виходячи з цього, ЄСПЛ постановив, що держава Україна зобов’язана виплатити Нелі Штепі 2600 євро – компенсації моральної шкоди та 1000 євро – в якості компенсації витрат.

Штепа у своїй заяві вимагала від держави компенсувати їй моральну шкоду в сумі 38,5 тисяч євро, а судові витрати – в сумі 21 тисячі євро. Ці вимоги судом були визнані неспроможними. Також суд відхилив скаргу Штепи на насильство у СІЗО.

Як повідомляв Харків Times, Орджонікідзевський районний суд Харкова 2 квітня знову не зміг продовжити підготовче засідання по справі екс-мера Слов’янська Нелі Штепи через неявку адвокатів підсудної.

Штепа була заарештована 13 липня 2014 року. Їй інкримінують скоєння кримінальних злочинів, передбачених ч.3 ст.110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, які спричинили загибель людей) та ч.1 ст.258-3 (створення терористичної групи чи організації) Кримінального кодексу України.

5 листопада 2014 року Колегія суддів Червонозаводського райсуду вирішила направити виробництво за звинуваченням Штепи в апеляційний суд Харківської області для звернення до Вищого спеціалізованого суду України (ВССУ) з розгляду цивільних і кримінальних справ для визначення підсудності. У мотивувальній частині ухвали суд посилався на те, що злочини, які інкримінують Штепі, відбувалися на території м Слов’янська (Донецька область), тобто не в рамках територіальної юрисдикції Червонозаводського райсуду Харкова. Крім того, свідки у справі живуть в Слов’янську і, якщо їм доведеться їздити на суд до Харкова, це може привести до затягування строків розгляду справи. ВССУ виніс ухвалу про розгляд справи у відношенні Штепи в Червонозаводському райсуді Харкова.

Починаючи з 12 червня 2018 року суд неодноразово переносив продовження підготовчого засідання.

6 березня 2018 року апеляційний суд Харківської області вирішив направити матеріали справи щодо Штепи на розгляд до Орджонікідзевського райсуду міста. Розгляд справи щодо Штепи від самого початку має розпочатися вп’яте.

1 червня 2018 року Колегія Орджонікідзевського райсуду Харкова у справі Штепи задовольнила клопотання захисника екс-мера Слов’янська Олександра Тананакіна про відвід головуючої судді Вікторії Попової, члена колегії Олени Саркісян і запасний судді Олени Бугери.

До цього справа направлялася на розгляд до Червонозаводського, Комінтернівського, Ленінського і Жовтневогой райсудів Харкова, проте через відводи й самовідводи членів колегії суддів жоден з них так і не зміг винести вирок. У деяких судах не вдалося навіть провести підготовче засідання.