Харківські машинобудівники не поставили у війська замовлені Міноборони 48 БТРів (відео)

Фото: bihus.info

Українські військові досі не отримали від Харківського конструкторського бюро з машинобудування (ХКБМ) обіцяні ще в липні 48 нових бронетранспортерів БТР-4Е через те, що виробник закупив “не ту” сталь.

Про це ХарківTimes дізнався з матеріалу програми “Наші гроші з Денисом Бігусом”.

У 2016 році Міноборони замовило пів сотні бронетранспортерів у Харківського конструкторського бюро з машинобудування, що входить до складу державного оборонного концерну “Укроборонпром”. Спочатку корпуси для них планували робити з українського металу – сталі марки 71, яка є базовою сталлю для БТР-4. Однак через довгий виробничий ланцюжок ця ідея провалилася. “Завод у Лозовій (ТОВ “Лозівський ковальсько-механічний завод” – ХарківTimes) не зміг виконати своїх зобов’язань з постачання готових корпусів на харківський завод, відтак останній отримав лише 20 недороблених замість майже пів сотні готових”, – йдеться у матеріалі.

Тому у грудні 2018-го ХКБМ замовив 33 тони фінської сталі марки Miilux Protection 500, яку раніше вже використовували для виготовлення БТРів, у офіційного дилера виробника, польської фірми Texprotect. У березні її привозять, але військова прийомка її відбраковує через проблеми з маркуванням, супровідними документами і, головне, хімічним складом сталі, який не відповідав українським вимогам. Останні містяться в результатах дослідження профільного Інституту електрозварювання ім.Є.О.Патона. Іще у 2015 році ХКБМ замовив Інституту окреме дослідження по різним імпортним сталям. Там встановили, який саме вміст легуючих елементів (корисних складових на кшталт нікеля та марганця) і шкідливих домішок (на кшталт сірки та фосфору) має бути в металі, щоб шви БТРа зварилися нормально, і щоб сталь від термообробки не втратила свої бронеякості. Ці вимоги навіть вписано в конструкторську документацію. Тому хімічний склад повинен був обговорюватися з постачальником на старті. Але в договорі по фінській сталі цього не було, через це завод придбав сталь хоч і якісну, але не ту, котра є оптимальною для виготовлення БТР-4Е у затвердженому самими конструкторами вигляді.

Та замість визнати і виправити помилку керівництво заводу вирішило вмовити Міноборони використати вже куплену партію сталі. Зокрема наполягав на цьому директор ХКБМ Олексій Бабіч, котрий і підписував “неправильний” договір. Бабіч на той час узагалі-то був відсторонений концерном через скандал із розслідуванням про масштабну корупцію в оборонці – він виявився одним із фігурантів. Однак навіть не маючи повноважень на заводі – він проводив нараду, на котрій переконував працювати саме із фінською сталлю.

В результаті перемовин конструктори і військові вирішили провести нові дослідження і “відстріл” як цілих шматків купленої сталі, так і в подальшому зварених швів для того, щоб вирішити що робити далі. Але навіть цю перевірку досі не завершили. В Інституті Патона різними способами зварили кілька зразків саме цієї сталі із заниженим вмістом легуючих і перевірили шви на міцність, знайшовши ділянки з нижчими показниками твердості і надавши своє резюме: такий метал для корпусів БТРа використовувати можна лише за умов додаткових робіт – приварювати вздовж усього шва додаткову підкладку із бронесталі. Це викликало нову хвилю затягування робіт: завод вважає проблему вирішеною і хоче ставити підкладки, а прийомка каже, що це не той БТР, який вони замовляли.

Таким чином строки поставки зірвали і Міноборони досі не отримало БТРи. Міністерство виставило заводу штраф на 82 млн грн за зрив контракту. Завод же хоче оскаржити штраф у суді і ще судиться із Міністерською прийомкою щодо її рішень по відбракуванню металу. За останньою інформацією, на ХКБМ із запланованих півсотні машин – наразі зібрана лише чверть, із тих корпусів, котрі спромігся за цей час виготовити Лозівський завод із українського металу.