Харківські правозахисники – проти пропозиції Зеленського про заборону суддям відпускати під заставу підозрюваних у корупції

Фото: sputnik-abkhazia.info

Харківська правозахисна група (ХПГ) закликає всі владні інституції України вчасно відмовитись від ініціатив неодмінно ув’язнювати підозрюваних у корупції.

Про це ХарківTimes дізнався з опублікованого на сайті ХПГ висновку щодо проекту Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства”, внесеного Президентом України 29 серпня.

Законопроектом пропонується надати право слідчому судді при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину.

“Такий підхід, хоч і відрізняється від запропонованого раніше обов’язкового арешту, проте все одно є дискримінаційним, порушує Конституційний принцип рівності громадян перед законом та визначені Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. (ЄКПЛ) засади захисту прав людини при здійсненні правосуддя, а також створює умови для політично мотивованих переслідувань”, – йдеться у висновку.

Правозахисники нагадують, що депутатами VIII скликання Верховної Ради було зареєстровано сім законопроектів щодо внесення змін до законодавства про заборону суддям відпускати під заставу підозрюваних у корупційних злочинах. Усі вони були піддані жорсткій критиці з боку правозахисної спільноти і були відкликані, або не були проголосовані.

Надання відповідного права слідчому судді частково суперечить статті 29 Конституції України, яка визначає, що цей запобіжний захід може бути тимчасово застосований без рішення суду тільки “у разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити”. Також воно є дискримінацією, оскільки щодо осіб, яких підозрюють або обвинувачують у скоєнні інших злочинів, такого ж ступеня тяжкості чи навіть тих, які за своїм ступенем є більшими, таких прав слідчому судді, суду не надано.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) навіть у тому випадку, коли закон формально дозволяє тримання особи під вартою, все одно державою має бути переконливо доведена наявність тих конкретних обставин, які переважають законні аргументи на користь збереження поваги до особистої свободи індивіда, що став об’єктом офіційної підозри.

“Скасування застави для осіб, що не вчиняли тяжких насильницьких злочинів прямо суперечить § 3 статті 5 ЄКПЛ, а також обов’язковій для врахування та застосування в Україні практиці ЄСПЛ, який, зокрема, у справі Ilijkov v. Bulgaria встановив, що система обов’язкового тримання під вартою є несумісною із § 3 статті 5 Конвенції за визначенням”, – заявляють правозахисники. Відтак, останні законодавчі ініціативи в цій ділянці є несумісними з європейським вибором України, вважають правозахисники.

“Існує міф про унікальність і складність антикорупційних справ, про потребу особливого захисту учасників судового процесу, ресурсів, забезпечення, охорони тощо. Але антикорупційні справи нічим не більш унікальні за інші. Проблема тут полягає не у категорії справ, а у забезпеченні справжньої незалежності суду, в тому числі фінансової, у фаховості слідства та обвинувачення. Немає ніякої іншої мети у триманні під вартою підозрюваних у корупції, крім жаги суспільства до розправи над “корупціонерами”, – йдеться у висновку.

“Ми закликаємо всі владні інституції України вчасно відмовитись від ініціатив неодмінно ув’язнювати підозрюваних у корупції. Ця проблема є штучно надуманою, популістською й шкідливою. Ми закликаємо парламентарів та урядовців дотримуватись міжнародних зобов’язань України в сфері дотримання й охорони прав і свобод людини й відмовитись від законодавчих ініціатив, що їх порушують”, – наголошується у документі.