До Державного реєстру нерухомих пам’яток України внесено 12 об’єктів культурної спадщини по категорії національного значення. Серед них – житловий будинок “Слово”, розташований по вулиці Культури в Харкові.
Відповідну постанову прийнято на засіданні уряду 21 серпня. Про це ХарківTimes дізнався з повідомлення прес-служби КМУ.
Половина з 12 об’єктів, внесених до Держреєстру 21 серпня, розташована у Львівській області. Будинок канцелярії Галицького сейму (1907- 1909 роки, м. Львів, вул. Листопадового чину, 5а), Адміністративний будинок (1886 – 1887 роки, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 16), Будівля Галицького сейму (1877 – 1881 роки, м. Львів, вул. Т. Костюшка, 9), Каплиця св. Параскеви (1739-1741 роки, с. Підкамінь Бродівського району), Монумент (XVII століття, с. Новий Милятин Буського району), Каплиця Богоявлення Господнього (1600 рік, 1762 рік, с. Новий Став Кам’янка-Бузького району)
Ще чотири об’єкти культурної спадщини з Дніпропетровської області – Будинок громадського зібрання (1912 рік, м. Дніпро, вул. Воскресенська, 6), Будинок міської управи (1903 рік, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 47), Будинок земської лікарні (1837-1845 роки, м. Дніпро, пл. Соборна, 14), Вознесенська церква (1824 рік, с. Семенівка Криничанського району)
Також до реєстру внесли Палац (обсяг фасадного будинку) в місті Одеса (1829-1830 роки, середина XIX століття, 1949 – 1953 роки, Приморський бульвар, 9) і Житловий будинок «Слово» в місті Харкові (1926-1929 роки, 1930 – 1996 роки, вул.Культури, 9).
Довідка. Будинок по вулиці Культури, 9 (раніше провулок Барачний, 9) почали будувати як кооперативний, для радянських письменників. Проект будинку «Слово» був розроблений архітектором Михайлом Дашкевичем, який спланував майбутню письменницьку багатоповерхівку в конструктивістському стилі. За задумом автора, будівля повинна була мати вигляд літери «С», щоб з висоти пташиного польоту його можна було відразу впізнати.
Всього в будинку «Слово» було 66 квартир, з них чотири відводилися адміністративним працівникам. У будинку жили Володимир Сосюра, Микола Куліш, Павло Тичина Іван Багряний, Олесь Досвітній. Літератори розподіляли між собою квартири за жеребом. Кожен тягнув папірець з номером квартири. Таким чином, Микола Хвильовий отримав квартиру №9, талановитий автор гуморесок Остап Вишня – №22, а відомий актор і театральний режисер Лесь Курбас – №64.
Заселяти будинок почали в кінці 1928 – початку 1929. А вже в 1932 році в будинку “Слово” почалися арешти. Першим був заарештований Іван Багряний. Протягом 1930-х років з дому “Слово” вивезли і розстріляли 33 українських письменника, художника і діяча культури. Одинадцять з них були розстріляні в урочищі Сандармох у Карелії.
Два мешканця письменницького будинку покінчили життя самогубством, не бажаючи миритися з похмурою радянською дійсністю, 13 мешканців будинку «Слово» були заслані в сталінські табори.
Харківський будинок “Слово” став одним із символів сталінських репресій в Україні. Про події, що відбувалися в будинку на вулиці Культури, 9, зняли документальний і художній фільми під однією назвою: “Будинок Слово”.
