До низки взаємних звинувачень Міністерства оборони та концерну “Укроборонпром”, що звинувачують один одного у зриві виробництва бронетранспортерів сімейства БТР-4 для Збройних сил України, приєднався Лозівський ковальсько-механічний завод (ЛКМЗ), що виробляє броньовані корпуси, а також вузли і агрегати трансмісії для БТР. Колектив заводу надіслав звернення до президента Володимира Зеленського, в якому скаржиться на дії “Укроборонпрому”, що ведуть до загрози зупинки виробництва корпусів для БТР-3 та БТР-4.
Про це Харків Times дізнався з листа заводу, скани якого опубліковала лозівська телекомпанія “Сігма”.
“Просимо об’єктивного, справедливого, законного вирішення проблеми збереження єдиного в країні виробництва з виготовлення броньованих корпусів для БТР-3 та БТР-4, що знаходиться на межі існування через, на нашу думку, злочинні дії посадових осіб Державного концерну “Укроборонпром” та керівництва підприємств Концерну”, – йдеться у листІ.
Лозівські машинобудівники звинувачують “Укроборонпром”
ЛКМЗ зазначає, що підприємство за роки свого існування виготовило біля 40 тис. броньованих корпусів машин МТЛБ, БТР-3, БТР- 4, 2С1. Підприємство має необхідний для цього набір технологічного обладнання.
У листі стверджується, що ДП “Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.Морозова” (ДП “ХКБМ”), отримавши ще наприкінці 2016 року замовлення від Міноборони на виготовлення 45 бронетранспортерів БТР-4 на суму майже 1 млрд гривень, лише через півтора року, у квітні 2018 року, підписало контракт з ЛКМЗ на виготовлення броньованих корпусів. Причому ХКБМ замовило не 45 корпусів, а лише 34. “При цьому ДП “ХКБМ” не виконало своїх зобов’язань за договором у частині фінансування та наприкінці 2018 р. зовсім припинило будь-які виплати на адресу ЛКМЗ, як за вже виготовлену продукцію, так і передбачених договором попередніх виплат. Немає жодних сумнів у тому, що якби ДП “ХКБМ” своєчасно звернулося до нашого підприємства, то за 2017-2018 р. р. усі 45 корпусів були б виготовлені, та ДП “ХКБМ” без ризиків мало змогу завершити контракт з МОУ у червні 2019 р.”, – йдеться у листі.
За даними заводу, станом на 15 серпня 2019 року ХКБМ має перед ЛКМЗ заборгованість на суму більше ніж 50 мільйонів гривень авансових платежів за договорами, обов’язки за якими ЛКМЗ частково, або у переважній частині виконані. Також ХКБМ має борг на суму більше ніж на 25 млн гривень оплати за відвантажену продукцію.
“Аби приховати затягування часу на реалізацію ДОЗ (державного оборонного замовлення – Харків Times), нераціональне використання асигнувань МОУ на виготовлення БТР та неспроможність (можливо навмисно) виконати свої зобов’язання перед ТОВ “ЛКМЗ”, керівництво Концерну вдалося до постійних звинувачень у ЗМІ нашого колективу”, – зазначається у листі.
ЛКМЗ зазначає, що як стало відомо, керівництво Концерну заздалегідь планувало змінити сталь українського виробника броні на імпортну, аргументуючи це економічною доцільністю та необхідністю переходу на “натовські стандарти”.
“Під виглядом “натовської” броні Концерн придбав фінські листи сталі MiiluxProtection 500, призначені виробником для виготовлення інкасаторських машин і сейфів. Закупівля проведена через польських посередників. За інформацією військового представництва МОУ, у придбаній сталі вміст легуючих елементів критично низький, її використання при виготовленні корпусів призведе до постачання Збройним Силам України бронетехніки неналежної якості з низькою кулестійкістю , що створить реальну загрозу життю і здоров’ю військовослужбовців, і призведе до неминучих втрат при бойовому застосуванні. Та вона більше ніж у два рази дорожча, ніж високоякісна броня Українського виробника”, – йдеться у листі.
Керівництво підприємства переконує президента, що активна промоція броні іноземного виробництва з боку “Укроборонпрому” – “це ширма для прикриття банального бажання керівництва Концерну додатково витратити майже 40 тис. доларів при виготовленні кожного корпусу та нажитися на імпорті бронесталей за рахунок корупційних схем, які процвітають в Концерні”. В листі також стверджується, що застосування “натовської” сталі веде до подорожчання БТР-4 більше ніж на 1 млн. гривень з сумнівною кінцевою якістю. “Якби чиновники насправді були зацікавлені в економії та боротьбі з так званим “монополізмом ЛКМЗ”, вони би скористалися потенціалом національних виробників, віддаючи пріоритет або загартованій сталі ВАТ “Азовсталь”, або загартованим бронекомплектам ТОВ “ЛКМЗ”, на виготовлення яких вже був укладений договір”, – йдеться у листі.
“Політика Концерну щодо виконання державного оборонного замовлення привела низку підприємств Концерну, у тому числі ДП “Київський бронетанковий завод”, ДП “Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О. Морозова” та ТОВ “ЛКМЗ” до вкрай тяжкого становища, пов’язаного зі скороченням виробництва, заборгованістю з виплати заробітної плати, заборгованістю з виплат у державний та місцевий бюджети, критичного зниження чисельності працівників та вкрай напружених відносин між підприємствами”, – зазначається в тексті звернення.
“Укроборонпром” звинувачує лозівських машинобудівників
Держконцерн “Укроборонпром” відреагував на звинувачення заводу заявою “щодо недостовірної інформації ТОВ “ЛКМЗ” про якість фінської броні”.
“ДК “Укроборонпром” наголошує, що ТОВ “Лозівський ковальсько-механічний завод” вводить в оману суспільство і верховного головнокомандувача ЗСУ у питанні виготовлення корпусів для БТР-4. Інформація, розповсюджена цим підприємством, про те, що використання фінської бронесталі, з якої виготовляють бронетехніку країн НАТО, начебто призводить до підвищення ціни на 1 млн грн за один корпус, не відповідає дійсності і є виявом несумлінної конкуренції”, – йдеться у документі, оприлюдненому на сайті держконцерну.
“Укроборонпром” наводить калькуляцію вартості корпусів для БТР-4, які виготовляє “ЛКМЗ” у порівнянні із вартістю корпусу, виготовленого із імпортної сталі на ДП “ХКБМ ім. Морозова”. Згідно з нею, економія лише на одному корпусі, який виготовляється із фінської бронесталі, становить майже 0,4 млн грн.
“Водночас наголошуємо, що через позицію 85-го військового представництва Міноборони наразі заблоковано використання імпортної броні, а відтак – і виробництво БТР-4. Тому, що реальні потужності “ЛКМЗ” – 1,5 корпуси на місяць, що було засвідчено самими військовими”, – йдеться у документі.
“Виглядає, що у процесі замовлення і виготовлення БТР-4 відбувається змова військової прийомки №85 Міноборони та приватного виробника, де військове відомство готове переплачувати бюджетні кошти, аби забезпечити кооперацію із визначеним приватним виробником. Наголошуємо, що лише цього року “ЛКМЗ” підвищило ціни на виготовлені корпуси у 1,5 рази. Це відчутно збільшує вартість одного БТР-4, виготовленого підприємствами концерну для потреб ЗСУ. А в умовах, коли Міноборони відмовляється врахувати ці фактори у відповідних документах, подальша діяльність ДП “ХКБМ” постає перед суттєвими ризиками”, – заявляє концерн.
У документі також наголошується: заяви “ЛКМЗ” про те, що фінська броня MiiluxProtection 500 призначена для сейфів, “виглядає як невдалий жарт чи недоречний тролінг”. Адже військові відомства 40 країн світу, зокрема і країн-членів НАТО, використовують бронемашини із цієї марки сталі. Міноборони України також активно експлуатує машини “Козак” та “Варта”, виготовлені саме із цієї броні. “Тобто в одному випадку військове відомство закуповує вироби з певної марки сталі і цілком задоволене її характеристиками. А в іншому – розповідають вустами голови військового представництва №85 Плющакова про метал для сейфів”, – зазначає “Укроборомпром”.
Держконцерн заявляє, що свідоме нагнітання негативу проти сталі фінського виробника має ознаки недобросовісної конкуренції. “Адже в Міноборони знають про “хворобу” сталі 71 – мікротріщини, які утворюються під час експлуатації бойових машин. Фахівці “ХКБМ” вимушені регулярно лагодити корпуси у рамках поточних ремонтів, виправляючи наслідки непрофесіоналізму приватних виробників. В “Укроборонпромі” готові надати відповідні світлини корпусів БТР-4, які підтверджують ці дефекти. Наголошуємо, що “ЛКМЗ” неспроможний виготовляти необхідну кількість корпусів. Це підтверджено офіційним повідомленням 85-го військового представництва Міноборони на адресу Концерну. Яке, власне, і заблокувало використання іноземної броні”, – йдеться у заяві.
Як повідомляв Харків Times , ДП “Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О. Морозова” вимушено переводить майже тисячний колектив підприємства на дводенний робочий тиждень.
Концерну “Укроборонпром”, до складу якого входить ХКБМ, заявив, що причина цього – низка рішень Міноборони, які створюють умови для знищення ХКБМ. Концерн заявив, що Міноборони припинено фінансування виробництва БТР-4 через нездатність приватної компанії ТОВ “Лозівський ковальсько-механічний завод”, яка є монополістом у виготовленні корпусів зі сталі марки “71”, виробляти необхідну кількість корпусів. “85-те військове представництво Міноборони заблокувало можливість виробляти корпуси БТР-4 із бронесталі виробництва Євросоюзу на потужностях ХКБМ та інших підприємств Концерну”, – йдеться у повідомленні.
Міністерство оборони України звинувачує державне підприємство “Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О.Морозоваˮ (ХКБМ) у зриві контрактів на виробництво та модернізацію бронетехніки. В той же час, Міноборони заявляє, що звинувачення з боку “Укроборонпрому” на адресу оборонного відомства у начебто намірах блокування закупівлі бронетранспортерів БТР-4Е та доведення ХКБМ до банкрутства” є абсолютно безпідставними, а факти, поширені низкою інформаційних агенцій та Інтернет-видань, “не мають достовірного підтвердження”.