У пастці ліфту. 20 хвилин, яких не вистачило

Старенький ліфт припадочний трясеться. Спуск з одинадцятого поверху на перший – ціле випробування для нервової системи. В кабіні періодично блимає світло, ліфт робить мікропаузи в русі. Відчуття, що ось-ось встане. Саме в цьому підйомнику застрягла бригада швидкої допомоги разом із пацієнткою. Виклик лікарів надійшов близько чотирьох годин дня: жінка, 31 рік, непритомна. На момент приїзду швидкої пацієнтка була в стані клінічної смерті. Медики почали її реанімацію. Лікар-реаніматолог прийняв рішення про госпіталізацію. Найближча лікарня – 13 міська. Саме туди збиралися відвезти пацієнтку.

Жінку на ношах завантажили у ліфт, лікарі продовжували виконувати її реанімацію, ліфт спустився з одинадцятого на перший поверх. Але двері не відкрились. Мати пацієнтки в ліфт не помістилася. Спускалася сходами.

Вахтер Олена, яка працює в цьому будинку, згадує – перелякана немолода жінка відразу ж кинулася по допомогу. “Вона біжить до мене, кричить, де знайти ліфтерів, викличте терміново! – розповідає Олена. – Я їй кажу – вони у сусідньому будинку, біжіть туди”. Мати вмираючої пацієнтки кинулася до сусіднього будинку – саме там у невеликій каптерці на першому поверсі чергує бригада ремонтників. Але ліфтерів на місці не виявилося – вони поїхали на інший виклик. В іншому кінці району. В цей же час лікарям вдалося зв’язатися із диспетчером “Харківміськліфту”. Медиків запевнили – допомога в дорозі. Але на руках у них залишалася пацієнтка. Її реанімацію продовжили.

У замкненому просторі ліфту, без можливості маневру троє медиків безупинно надавали жінці допомогу. “Паніки не було, – згадує фельдшер бригади Анна Коноваленко, – коли працюєш, паніки немає. Ми діяли за протоколом, наш лікар грамотно організував роботу. Емоції були вже потім, коли жінку доставили до лікарні”.

Анна каже, що в службі “швидкої” працює вже шість років, у її практиці це другий такий випадок. Першого разу разом із пацієнтом бригада просиділа у ліфті більше, ніж півтори години. Цього ж разу – бригада ремонтників прибула через двадцять хвилин. Їм вдалося відкрити двері й визволити лікарів разом із пацієнткою з пастки.

Жінку поклали у “швидку” та живою доставили до лікарні. Але за кілька годин вона померла. Ані причину смерті, ані діагноз у медустанові не озвучили й відмовилися від будь-яких коментарів.

Мешканці будинку, де стався інцидент, впевнені – якби бригада “швидкої” не застрягла у ліфті, жінку можна було б врятувати. Очікування бригади ремонтників забрало в неї дорогоцінні хвилини, відведені на порятунок. “Будинок побудували у 78-му році, і відтоді нічого не міняли. Як були старі ліфти, так і залишилися! Ми просили, писали, поміняйте нам, але так нічого й не змінилося, – розповідає мешканка будинку Олена Іванівна. – Ліфт ламався зрідка, але щоб так … це колись повинно було вистрілити! І вистрілило! Ціною людського життя”.

Частину провини місцеві перекладають і на ремонтників – мовляв, працює лише одна бригада на весь район. Бригада – це двоє людей. Їх кореспонденту Kharkiv Times вдається застати все в тій же каптерці у сусідньому будинку. Робітники кажуть – була не їхня зміна. Пояснюють, що норматив доїзду до аварійного ліфту – півгодини. І бригада, яка мчала визволяти медиків, у цей норматив вклалася. Більшого зробити не могли – ладнали ліфт в іншому кінці району, фізично не мали можливості дістатися швидше. Такі виклики, запевняють, в пріоритеті – одна справа, якщо ліфт застряг порожнім, інше – якщо в ньому люди. І додають, що екстрені ситуації – на особливому контролі. Якщо одна бригада зайнята, то на допомогу прийдуть колеги з іншого району.

Що насправді стало причиною смерті 31-річної жінки, повинна встановити експертиза. Але не виключено, що саме витраченого у зламаному ліфті часу й не вистачило для її порятунку.

Міріам Таніна