Колегія суддів Харківського апеляційного суду сьогодні, 4 квітня, залишила під арештом затриманого для екстрадиції до Російської Федерації чеченця Амхада Ілаєва.
Про це йдеться у постанові суду, результативну частину якої оголосив у судовому засіданні головуючий суддя Валерій Бездітко. Ілаєв, який знаходиться у Харківському СІЗО, на засіданні не був присутній, його представляв адвокат Іван Ангелін.
Перед початком засідання Ангелін заявив журналістам, що його підзахисний був затриманий на вимогу ФСБ РФ, інкримінується йому вчинення злочинів, яких він не міг вчинити, оскільки на той час знаходився на території України. В Україні Амхад Ілаєв з 2009 року, ніяких претензій до нього українське правосуддя не має. Адвокат пов’язує переслідування Ілаєва з боку РФ з його неприйняттям режиму Кадирова та нинішнього стану справ у Чечні.
“Він і члени його родини неодноразово висловлювали свою незгоду ще у 2008-2009 роках, і троє братів загинули від рук правоохоронних органів Російської Федерації”, – каже Ангелін. На даному етапі адвокат просив апеляційний суд скасувати рішення слідчого судді й відмовити прокурору в застосуванні до Ілаєва арешту на 40 діб.
На початку засідання суд задовольнив клопотання захисту й долучив до справи роздруківки із сайту Інтерполу (виявилося, що так званий “червоний циркуляр”, що санкціонує міжнародний розшук, на Ілаєва в цій базі відсутній), матеріали російських ЗМІ та свідчення сусідів Амхада.
В ході засідання адвокат заявив, що російська сторона не надала документів, які могли б бути підставою для арешту.
“Слідчий суддя не врахував, що клопотання з боку слідчих органів Російської Федерації до Генеральної прокуратури України не надходили … Оскільки немає клопотання про затримання, про взяття під варту цієї особи, будь-які подальші дії правоохоронних органів України є незаконними”, – підкреслює Ангелін. Також він зазначив, що наявні у справі копії документів завірені оперуповноваженим Лозівського відділу поліції Харківської області, який взагалі не має права завіряти документи.
На підставі чого ж українська поліція затримувала Амхада Ілаєва? А на підставі листа, направленого безпосередньо російським відділенням Інтерполу – українському відділенню. Цей документ не може бути підставою для арешту. Більш того, навіть наявні у справі документи щодо Ілаєва, які російське бюро передало українським колегам на додаток до свого листа, були отримані в Україні вже після затримання Амхада.
При обранні стосовно затриманого запобіжного заходу слідчий суддя також порушив його права, зокрема, право на отримання процесуальних документів і дачу пояснень рідною мовою. А на додачу ще й “неправильно роз’яснив право на оскарження”. У протоколі затримання від 13 березня Ілаєв вказав, що не потребує перекладу. Адвокат підтвердив, що на той момент він дійсно розумів мотиви свого затримання й те, що відбувається. Інша річ – у суді. Амхад Ілаєв заявив, що не може говорити українською і “частково розуміє” мову, його захист клопотав про переклад, однак суд обмежився “роз’ясненням прав Ілаєву російською мовою”. Повторимо: затриманому з порушенням прав людини чеченському біженцю в українському суді роз’яснювали його права російською мовою.
Дальше більше. У своєму виступі прокурор Володимир Дьолог зазначив, що у клопотанні про взяття Ілаєва під варту він посилався не тільки на лист російського бюро Інтерполу, а також і на – увага! – “рішення Грозненського міського суду РФ”. Мабуть, саме час нагадати шановному прокурору Дьологу, що у Грозному знаходиться й Верховний суд Чечні, який засудив до величезних термінів за сфабрикованими звинуваченнями українських в’язнів сумління Миколу Карпюка та Станіслава Клиха. І, якщо прокурор про це забув, – про тортури у російській в’язниці, які звели Клиха з розуму.
Промова прокурора взагалі справила неоднозначне враження. Він визнав, що документи таки були завірені оперуповноваженим поліції, який не мав на це жодного права, проте так вийшло лише тому, що “все це відбувалося з урахуванням термінів розгляду клопотання – 72 години з моменту затримання”. Дивно, але ні в одному законі “часовий чинник” ніяк не зазначений у якості виправдання його (закону) порушення. Також прокурор підтвердив і те, що запиту на екстрадицію на момент затримання й навіть на момент обрання Ілаєву запобіжного заходу не було. “40 днів були обрані з метою надходження запиту на екстрадицію, – сказав Дьолог. – Тобто, на час клопотання запиту про екстрадицію – так, не було”.
Проте, Харківський апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу захисту. Результативна частина рішення суду каже: “Апеляційну скаргу … залишити без задоволення. Рішення слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 15 березня 2019 залишити без змін”. І рішення апеляційного суду не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Мотиви такого рішення можуть стати зрозумілими через кілька днів, коли сторона захисту отримає мотивувальну частину судового постанови. Питання у справі Амхада Ілаєва залишаються незмінними: чи може Україна приймати на віру звинувачення, висунуті Російською Федерацією на адресу будь-якої людини? Колишнього прем’єр-міністра нашої країни Арсенія Яценюка російська сторона також звинувачувала у тероризмі та вбивствах своїх громадян. На території Росії знаходяться вже десятки українців, ув’язнених за аналогічними звинуваченнями. Росія продовжує обстрілювати наших військових та мирних мешканців на Донбасі, українці гинуть від цих обстрілів мало не щодня. Своїх убивць Російська Федерація Україні не видає: Віктору Погодіну, вбивці 16-річного Степана Чубенко, замість екстрадиції, дали російське громадянство.
Як повідомляв Харків Times, члени президії суспільно-політичного руху «Вільний Кавказ» звернулися до уряду України із закликом зупинити процес екстрадиції до Росії затриманого у Харківській області чеченця Амхада Ілаєва та «надати йому політичний притулок в Україні, згідно з нормами і принципами міжнародного права та Женевської Конвенції з прав людини».
Марія Коротаєва
