Квітка Цісик рятує жінок України – Алекс Ґутмахер

Вісім років тому, у 2011 році, мені пощастило взяти участь у Першому міжнародному конкурсі українського романсу імені Квітки Цісик, що відбувся у Львові. Почесне журі з Ніною Матвієнко на чолі присудило Ґран-прі талановитій львів’янці Оксані Мусі, а мені – першу премію.

Зорганізував фестиваль пан Алекс Ґутмахер, музикант, підприємець і меценат в одній особі. Увагу привертала не лише музична частина проекту, а й добре продумана організація. Ґенеральний продюсер подбав, щоб ім’ям Квітки Цісик було названо не лише одну зі львівських вуличок, а й – ні багато ні мало – зірку в сузір’ї Овена, під яким народилася леґендарна співачка.

Фестиваль мав благодійну мету: на гроші, виручені від концертів, Алекс Ґутмахер разом зі львівськими владцями закуповував пересувні мамографи – прилади, призначені для ранньої діагностики раку грудей. Недуги, від якої померла Квітка Цісик.

Заходи, присвячені пам’яті Квітки Цісик (1953–1998), раз на рік відбуваються в різних містах України. І нинішнього, 2019 року проект дійшов до Харкова.

Алекса (Олександра) Ґутмахера в колах української діаспори в Америці називають Добродійником – саме так перекладається його прізвище. А я пригадую, як віртуозно у 2011 році у Львові цей колоритний, подекуди навіть епатажний чоловік грав на роялі. І розумію: в усе, що він робить, він вносить дещицю мистецтва.

Пане Алексе, що Вас поєднує з Квіткою Цісик?

Сам я родом з Одеси, одеський єврей. А родичі мої мешкають в Америці понад сто років. У 1997 році в Америці опинився і я – у центрі лікування раку: в мене була аґресивна саркома. В тому самому центрі лікувалася й Квітка Цісик – від раку молочної залози. Я вижив, Квітка – ні.

Я переніс одинадцять операцій, хіміо- і радіотерапію, – і залишився живим. Ця жахлива хвороба проходить не тільки через тіло, а й через розум, через душу.

Моє лікування тривало два роки, і зі шпиталю я вийшов зовсім іншою людиною. Я лишив бізнес, пожертвував багато чим – заради того, щоб робити інші речі. Я вирішив: Бог недаремно залишив мене серед живих. Я маю допомагати іншим людям. І, мабуть, саме мені випало відновити у суспільній свідомості ім’я Квітки Цісик – на жаль, напівзабуте.

Уперше почувши Квітчин голос, я, професійний музикант, випускник консерваторії, нащадок музичної родини, зрозумів: це – голос у єдиному екземплярі. Саме так – «Квітка: Голос у єдиному екземплярі» – звалася телепередача, яку я запустив на телеканалі «Інтер» до 60-річчя від дня народження співачки.

Ваш проект протягом останніх років проходив у різних містах України – і щоразу ніс у собі благодійний компонент.

Так. За всієї поваги до мистецтва, до культури, я розумів: проект, присвячений Квітці Цісик, має бути не лише мистецьким. Адже річ не тільки в ля третьої октави, яке хтось візьме на її честь. Головною моєю метою є придбання пересувних мамографів під назвою «Квітка», які працюють на території України. Саме таким чином Квітка продовжує своє життя – рятуючи жінок України.

Цей українсько-американський благодійний проект я розпочав на терені України у 2007 році. Вже задіяні Івано-Франківськ, Львів, Київ, Одеса, Полтава, Вінниця… Настала черга Харкова.

На концертах я збираю гроші, передаю їх в онкоцентри, і разом з державними обладміністраціями ми купуємо пересувні мамографи. Можливо, за дванадцять років це й небагато, але – п’ять мамографів уже придбано.

Відомо, що від раку грудей померли всі жінки в родині Квітки Цісик: вона сама, її мати Іванна і сестра Марія.

Рак грудей – це хвороба, якій можна успішно протидіяти, якщо виявляти її на ранніх стадіях. У містах жінки ходять на мамографію двічі на рік, знаючи про важливість цього. Однак у селах жінки просто тихо вмирають, не маючи у своєму розпорядженні ні потрібних знань, ні обладнання для ранньої діагностики.

Невеличкі цифри: у Подільському онкоцентрі впродовж року ми зробили близько 4000 обстежень жінок з області, з віддалених сіл. Результат: виявлено 250 патологій, 13 випадків раку. Тут уже йдеться не про ноту ля, а про врятовані життя. І я щасливий, коли читаю подячні листи від цих жінок, які після операції вже проходять хіміотерапію і почуваються краще.

Чи у Харкові Ви вперше?

Ні, вперше був у Харкові п’ятдесят років тому, коли мені було одинадцять. Тоді я лікувався від заїкання в тутешній клініці залізничників, у професора Яблонського.

Нині мені шістдесят один. Харків дуже, дуже змінився. Інші люди, інші відчуття… Мені тут неймовірно добре.

Правду кажучи, сам той факт, що цьогорічний фестиваль проходить у Харкові, – це заслуга жінок: шерше ля фам.

Торік я давав інтерв’ю Радіо «Культура» – і раптом в ефір дзвонить жінка: «Добрий день, я Тетяна з Харкова, чому ви не приїжджаєте до нас?» – «Можу приїхати, якщо запросите», – відповів я. – «У вашому проекті є один захід – “Квітчині колискові”, спрямований на дітей з вадами розвитку, – продовжує вона. – Я хочу переказати на ваш рахунок невеличку суму, щоб ви купили їм подарунки…» Слухайте, за дванадцять років існування проекту жодна людина – ні в США, ні в Канаді, ні в Україні – не піднесла слухавки, щоб зателефонувати і запропонувати допомогу!..

Я записав телефон жінки, а приїхавши до Харкова, зустрівся з нею. Вона – концертмейстер кафедри духових інструментів музичного училища! Найбагатша людина в місті, чи не так? (сміється) Але саме такі люди й визначають обличчя Харкова.

Друга жінка, завдяки якій став можливим наш проект у Харкові, – це жінка-губернатор, Юлія Олександрівна Світлична. Мені приємно, що ми знайшли спільну мову, спільне бажання працювати. Я попросив її допомогти мені, по-перше, з точки зору інформаційної підтримки, а по-друге – підтримати мене у придбанні пересувних мамографів для Харківської області (сам я, як і завжди, перерахую сто тисяч). «Пане Алексе, – сказала губернаторка, – ви з вашою ініціативою прибули дуже вчасно, бо ми саме розбудовуємо онкоцентр, закуповуємо нове обладнання».

І третя жінка, заради якої я сюди приїхав, – це харківська співачка, лауреат Міжнародного конкурсу українського романсу імені Квітки Цісик 2011 року Люцина Хворост (усміхається). Вона також запрошена до участі в наших заходах.

Дякую Вам.

Отже, можна сказати, що цей проект робиться завдяки жінкам і для жінок.

Яких почесних гостей Ви очікуєте й анонсуєте у зв’язку з проектом?

Я репрезентую Українсько-Американську Координаційну Раду і сподіваюся, що й інші представники цієї громадсько-політичної організації теж прибудуть із США, щоб узяти участь у нашому харківському проекті.

Також має прилетіти видатна співачка Людмила Фесенко, зірка діаспорного мистецького життя.

Не можу не згадати Олега Вергеліса, відомого в Україні журналіста, культурного оглядача, і Тетяну Фролову, прекрасну вінницьку акторку, яка втілить образ Квітки Цісик на сцені.

Ви й самі є людиною творчою…

Так, я, крім того що є музикантом і граю джаз, ще й вірші пишу. Різні: і веселі, й сумні. Почути їх можна буде 27 березня на зустрічі з творчою молоддю.

Але особисто для мене одна з головних зустрічей проекту – це моя зустріч з онкохворими в онкоцентрі. Повірте, той жах дуже важко бачити. Але треба пам’ятати, що там люди, і вони потребують не лише хіміотерапії, а й доброго слова, дружнього спілкування.

Для них Ви, мабуть, є живим доказом того, що страшну хворобу можна перемогти.

Так, і мій девіз: не зневірюватися.

Люцина Хворост

Українсько-американський благодійний проект “Незабутня Квітка”

25–29 березня 2019 року, м. Харків

25 березня

12.00 Відкриття україно-американського благодійного проекту «Незабутня Квітка»

ХНАТОБ/СХІД OPERA, мала зала, вул. Сумська, 25

15.00 Реабілітаційна мистецька програма для онкохворих

Харківський обласний клінічний онкологічний центр, вул. Лісопаркова, 4

Вхід вільний

26 березня

12.00 «Квітка – героям!»

Благодійний концерт для воїнів АТО. КНП Харківської Обласної Ради Обласний Госпіталь ветеранів війни, вул. Врубеля, 42-а

16.00 Зустріч творчої молоді Харківщини із засновником та продюсером україно-американського благодійного проекту «Незабутня Квітка» Алексом Ґутмахером (США)

Обласний організаційно-методичний театрально-концертний центр, вул. Сумська, 9

Вхід вільний

27 березня

12.00 «Квітчині колискові»

благодійний концерт для дітей з обмеженими можливостями.

Харківський обласний Палац дитячої та юнацької творчості, вул. Сумська, 37

Вхід вільний

28 березня

17:00 ток-полілог «Квітка двох континентів»

за участю зірок театру, шоу-бізнесу та суспільно-політичних діячів

Ведучий: театральний критик, мистецький оглядач,

телеведучий каналу UA:Культура Олег Вергеліс

Харківська Філармонія, вул. Римарська, 21

Прем’єра у Харкові!

29 березня

19.00 «Kvітка». Пісня наяву й у снах

Театр ім. М.К.Садовського (м. Вінниця)

Харківський театр ім. Т.Г. Шевченка, вул. Сумська, 9