Харківська обласна прокуратура у січні 2026 року звернулася до суду з вимогою повернути у державну власність земельну ділянку площею 34,4 га та вартістю понад 1,4 млн грн, розташовану в межах стародавнього поселення «Війтенки-1», яке ще у 1997 році визнано пам’яткою археології місцевого значення.
Про це Харків Times повідомили у пресслужбі Харківської обласної прокуратури.
Прокурори встановили, що землю незаконно передали у власність Валківської територіальної громади, а згодом — у користування фермерському господарству. Ділянка належить до земель історико-культурного призначення та може перебувати виключно у державній власності. Її вилучення можливе лише за погодженням з Кабінетом Міністрів України та уповноваженим органом у сфері охорони культурної спадщини.
Наразі Господарський суд Харківської області відкрив провадження у справі. За клопотанням прокурора суд наклав арешт на земельну ділянку та заборонив будь-які сільськогосподарські, будівельні й земельні роботи, що можуть зашкодити об’єкту культурної спадщини.
Матеріали позовної заяви підготували за сприяння доктора історичних наук, професора кафедри історії Східної Європи, завідувача навчально-дослідної лабораторії Германо-Слов’янської археологічної експедиції Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна та члена-кореспондента Німецького археологічного інституту Михайла Любичева. Робота з повернення землі триває у співпраці з Департаментом культури і туризму Харківської обласної військової адміністрації.
Як зазначено в повідомленні Харківського національного університету ім. С. Н. Каразіна, археологічний комплекс пізньоримського часу – початку доби Великого переселення народів (сер. III – поч. V ст.) біля села Війтенки складається з поселення на двох схилах вологої балки та ґрунтового могильника на схилі вище поселення. Поселення відкрито В. П. Андрієнком і А. К. Дегтярем у 1972 р., під час проведення археологічних розвідок у зоні спорудження Ново-Мерчанського водосховища і позначено як два поселення (Війтенки 1, 2) на протилежних схилах. У 1975 р. на них було проведено перші розкопки.
На поселенні відкриті залишки житлових та господарських споруд різних типів, гончарні горни. На могильнику досліджено 273 поховання. За кількістю досліджених поховань на сьогодні він є найбільшим у східній частині ареалу черняхівської культури.