Працівники Державного бюро розслідувань за сприяння керівництва ДКВС затримали керівника та співробітників ДУ «Олексіївська виправна колонія № 25», які за даними слідства примушували ув’язнених до безоплатної та понаднормової праці, використовуючи психологічний тиск, залякування та приниження.
Про це Харків Times повідомили у прес-службі ДБР.
Слідство встановило, що керівництво установи виконання покарань за допомогою оперативного відділу систематично чинило незаконний вплив на засуджених. Людей змушували працювати безоплатно, зокрема понаднормово, застосовуючи шантаж, погрози, образи та інші приниження. Крім того, безпідставно використовувалися заходи дисциплінарного впливу — ув’язнених поміщали до дисциплінарного ізолятора (ДІЗО) або камерного типу (ПКТ).
25 серпня 2025 року працівники ДБР затримали п’ятьох посадовців, причетних до злочину: керівника та першого заступника колонії, чергового помічника керівника, а також керівника й оперуповноваженого оперативного відділу.
Їм інкриміновано порушення ч. 3 ст. 127 Кримінального кодексу (катування). Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років.
Процесуальне керівництво здійснює Департамент протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Офісу Генерального прокурора.
Як повідомив Офіс генерального прокурора, проведено три невідкладні обшуки у колонії та 13 — за місцем проживання фігурантів. Готуються клопотання про обрання запобіжних заходів.
За даними opendatabot, начальником колонії є Ольховський Андрій Миколайович.
Як повідомляв Харків Times, у січні 2020 року Україну сколихнула інформація про масові тортури та побиття у харківській установі виконання покарання «Олексіївська виправна колонія (№25)». Намагаючись завадити жертвам скаржитися, керівництво колонії заявило про підготовку ув’язненими бунту та ввело на територію установи спецназ. У колонії перешкоджали зустрічам ув’язнених з адвокатами, помічниками народних депутатів та правозахисниками.
10 січня 2020 року ХПГ подала заяви про злочини, скоєні у 25-й колонії, до Державного бюро розслідувань та Генеральної прокуратури України.
Прокурори Офісу Генерального прокурора внесли відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних злочинів, передбачених ч. 2 ст. 127 (тортури, скоєні повторно, за попередньою змовою групою осіб), ч. 2 ст. 365 (перевищення влади чи службових повноважень працівником правоохоронного органу із застосуванням насильства або загрозою застосування насильства), ч. 1 ст. 172 (грубе порушення законодавства про працю) Кримінального кодексу. Досудове розслідування було доручено територіальному управлінню ДБР у м. Полтава.
На початку лютого 2020 року голова Харківської правозахисної групи Євген Захаров заявив журналістам, що, за даними правозахисників, працівники Олексіївської колонії (№25) залякують ув’язнених, змушуючи їх відмовитися від показань про побиття й тортури.
У доповіді Уряду України делегації Європейського Комітету із запобігання катуванням та нелюдському або принижуючого гідність поводженню, яка відвідала Україну 4 — 13 серпня 2020 року, вказувалося, що після зміни керівництва на початку року в Олексіївській колонії припинилися побиття ув’язнених та інші важкі форми жорстокого поводження з боку керівництва колонії та «дневальних». При цьому в установі залишилася поширена практика психологічного тиску на ув’язнених (наприклад, для запобігання подання ними скарг у зовнішні органи), а також загальна атмосфера страху.
Державне бюро розслідувань (ДБР) у жовтні 2021 року закрило справу про тортури у харківській Олексіївській колонії №25. Харківська правозахисна група бачить у цьому рішенні ознаки кримінального правопорушення та вимагала розслідування.
1 та 3 липня 2024 року представники Харківської правозахисної групи і ГО “Захист в’язнів України” здійснили превентивний моніторинговий візит до колонії. За результатами моніторингу вони зазначили, що під час відвідування установи від засуджених надходили численні скарги про застосування до них фізичного та психологічного насильства. Так, під час конфіденційної бесіди більшість в’язнів повідомили про побиття співробітниками оперативного відділу, яке відбувалося у службовому кабінеті на третьому поверсі адмінбудівлі. Засуджені стверджують, що всі оперативні співробітники, особливо молоді, застосовують фізичну силу. Але побиття відбувається в такий спосіб, щоб у жертви не залишалося тілесних ушкоджень. Крім того, моніторами було зафіксовано поширену практику використання засуджених як днювальних, які виконували завдання, пов’язані з підтримкою порядку та контролем в установі. Під час опитування було встановлено існування групи засуджених, так званих “СПП шників”, (так званий сектор правопорядку) владу яким було делеговано адміністрацією установи. Крім того, було встановлено поширену практику залякування, принизливого ставлення та морального тиску на засуджених.
В конфіденційних розмовах засуджені повідомляли, що на роботу виводять засуджених, з якими не укладені правові стосунки. Використовується практика нічних змін. Також було повідомлено, що засуджені працюють понад нормований день, практично без вихідних, протягом місяця мають всього два дні для відпочинку.
Адвокат Геннадій Токарев у травні 2025 року зазначив, що справа щодо подій в колонії якось розслідувалась тільки перші десять місяців: «Розслідування означає, що має бути підозра і обвинувальний акт, який надійде до суду. Має бути розслідування, слідчі дії. А у цій справі до 60 томів! І це все переливання з пустого в порожнє. Там є трохи судмедекспертизи, а далі — характеристики, службові обов’язки, заяви офіцерів колонії, причетних до подій, буцімто вони діяли відповідно до законів, а правозахисники “підбурювали в’язнів до заколоту”. Слідчий, наприклад, пише, що, коли в колонію ввели групу швидкого реагування, система відеоспостереження вимкнулася через перебої напруги. Але це ж неможливо у випадку з колонією. Це ж охорона периметра, безпека. Там подвійне резервування! Взагалі, справа розслідувалася десь перші десять місяців. Бо був великий розголос. Далі — все».
«Харківський ГУЛАГ» — так назвав у своїй книзі Олексіївську колонію Володимир Бордун, який провів за ґратами 34 роки.